"Обов'язково будуть Росії відповіді й у суто військовому плані. Цими тижнями багато хто вже побачив, що російська система війни має вразливості і що ми можемо досягти цих її вразливостей своєю зброєю. Я дякую Збройним силам України, Службі безпеки України, Головному управлінню розвідки [Міноборони] за нову українську далекобійність. Звичайно, дякую нашому оборонно-промисловому комплексу", – сказав Зеленський.
Він підкреслив, що йдеться про "дійсно українську далекобійність" – те, що можуть власні українські дрони.
"Україна тепер завжди матиме свою власну ударну силу в небі", – заявив Зеленський.
Він також згадав про боротьбу на передовій.
"Найбільш інтенсивні бої – покровський, курахівський [напрямки], Донецька область, куп'янський напрямок, південь. Дякую всім нашим бригадам, усім бойовим підрозділам, які знищують окупанта, забезпечують для нас більшу стабільність на фронті. Сьогодні з головкомом [ЗСУ Олександром] Сирським оперативну ситуацію проговорили детально: наявні наші можливості, наявні загрози. Відчувається, що Збройні сили України стають міцнішими", – зазначив президент.
Контекст
Після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року українська армія стала масово застосовувати безпілотники для розвідки й завдання ударів по ворогу. Для цього використовують як безпілотники власного виробництва, так і ті, які закупили на Заході і які передали західні партнери.
У липні 2023 року віцепрем'єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров розповів, що Кабмін дав старт масовому виробництву боєприпасів для БПЛА. За словами Федорова, силам оборони передають тисячі безпілотників у межах програми "Армія дронів".
Президент України Володимир Зеленський анонсував виготовлення 2024 року в Україні 1 млн дронів.
6 лютого Зеленський доручив створити в українських силах оборони окремий рід військ – Сили безпілотних систем.
ЗСУ, ГУР та СБУ використовують різні типи безпілотних систем, зокрема морські, якими уражають кораблі ворога.
Від початку року Україна посилила атаки на нафтогазові об'єкти на території Росії – НПЗ, нафтобази й газові термінали. Атаки зафіксували в багатьох регіонах. Відповідальність за частину інцидентів неофіційно взяли на себе СБУ й військова розвідка України. Через атаки, як зазначило The Moscow Times, у Росії експорт бензину впав на 37%, дизельного пального – на 23%. Російська влада заявила, що проблем із постачанням внутрішнього ринку немає, але з 1 березня експорт бензину заборонили на пів року.
12–16 березня безпілотники атакували російські нафтопереробні підприємства у кількох областях, постраждалі об'єкти становлять приблизно 12% потужностей РФ із перероблювання нафти, писало Bloomberg.
+5 Київ
