-3 Київ
Українці повертатимуться з Італії в Україну на Великдень, тому ймовірність потрапляння коронавірусу у країну може зрости, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національної медичної академії післядипломної освіти Федір Лапій.
"Італія – досить популярна в туристичному плані країна. Україна тут у вигіднішому становищі, оскільки не є економічною Меккою. У нас не так багато зустрічей, конференцій, виставок тощо. До того ж у нас немає великих громад вихідців із Південно-Східної Азії. Цей момент теж має значення. Але взагалі потрапляння вірусу у країну – це було лише питання часу. Тим паче, що люди повертатимуться з Італії в Україну на той самий Великдень. Отже, імовірність проникнення коронавірусу у країну може зрости. Вірус не визнає кордонів. У сучасному світі цілковито закрити кордони просто неможливо. Очевидно, деякі випадки захворювання пропускатимуть. Жодна система у світі не зможе запобігти всім загрозам. Ну, хіба що за винятком закритих країн на кшталт Туркменістану і Північної Кореї", – зазначив імунолог.
Він не відкидає, що після спаду в літній період восени коронавірус може повернутися з більшою силою.
"Ще одне запитання – чи готові наші громадяни заявляти про наявність симптомів, які схожі на ті, що з'являються у випадку зараження коронавірусом? З огляду на те, як у нас люди ставляться до тих, хто потенційно заражений або кого евакуювали з Китаю. Люди прибувають в Україну не тільки з Італії та Китаю, але й з інших країн, де зафіксовано випадки зараження коронавірусом. Як вірус поводитиметься надалі – сказати складно. Ми бачимо, що він мутував. Можна припустити, що в літній період у Північній півкулі вірус нікуди не дінеться. А восени повернеться з іще більшою силою. Китай ужив безпрецедентних заходів, щоб запобігти передаванню вірусу. Вони дали результат. Але не можна відкидати, що вірус міг піти на спад якраз на час проведення цих заходів. У Китаї відсоток померлих з-поміж тих, хто захворів, становить 2%, в Італії – приблизно 4%. Теоретично це можна пояснити тим, що в Італії більше людей похилого віку. Але поки що це лише гіпотеза", – резюмував Лапій.
Поширення коронавірусної інфекції COVID-19 почалося у грудні 2019 року в китайському Ухані.
30 січня Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила спалах коронавірусу SARS-CoV-2, який спричиняє COVID-19, медичною надзвичайною ситуацією, що має міжнародне значення. 24 лютого у ВООЗ не відкинули, що вірус може спричинити пандемію, однак її не оголосили.
Станом на початок доби 9 березня кількість жертв коронавірусу в Китаї сягнула 3119. Вилікували 58 600 осіб, загальна кількість хворих від початку спалаху захворювання сягнула 80 735. Водночас кількість нових випадків щодня знижується.
За даними ВООЗ станом на 8 березня, за межами материкового Китаю коронавірусом заразилося 24 727 осіб у 101 країні. 8 лютого SARS-CoV-2 виявили тільки у 24 державах. Перше місце за кількістю померлих від коронавірусу за межами Китаю посідає Італія.
Єдиний наразі підтверджений випадок зараження коронавірусною інфекцією в Україні зафіксовано в Чернівецькій області: житель обласного центру захворів після подорожі Італією зі своєю дружиною, про його хворобу стало відомо 3 березня. Ще п'ятеро українців захворіли за кордоном: четверо – на борту круїзного лайнера Diamond Princess, що стоїть на карантині в японській Йокогамі (одну із хворих уже виписали з лікарні), одна – в Італії.
9 березня генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров'я Тедрос Адханом Гебреєсус заявив, що швидке поширення нового коронавірусу SARS-CoV-2 у всьому світі робить реальною загрозу пандемії.
