Бізнесмен Гранц подав до суду на адміністратора Telegram-каналу "Джокер"

Суспільство

Бізнесмен і мажоритарний власник видання Forbes Ukraine Артур Гранц подав позов проти Романа Кравця, який, на переконання Гранца, є адміністратором Telegram-каналу "Джокер". Про це повідомив керівник Інституту інформаційної безпеки Артем Біденко у блозі для "Української правди".

Біденко заявив, що Гранцу вдалося зібрати докази того, що адміністратором каналу "Джокер" є саме Кравець. Гранц звинувачує Кравця і "Джокер" у "систематичному інформаційному булінгу".

"Це рідкість, адже анонімність є головним захисним механізмом цього ринку. Оскільки юридична особа Telegram – компанія Telegram FZ LLC – зареєстрована в Об'єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ), справу розглядають саме там. Суд позов прийняв. Якщо Гранц виграє, Кравцю загрожують не лише значні фінансові втрати, а й реальне ув'язнення", – написав Біденко.

На його думку, судова справа є важливою з погляду ймовірної відповідальності.

"Вона ще раз підтверджує очевидне: Telegram давно є повноцінним ринком, де інформаційний вплив відкрито монетизують, а переважна більшість учасників цього ринку не платить із цього жодних податків. Без договорів, без звітності, без зобов'язань", – зазначив Біденко.

За його словами, анонімність більшості Telegram-каналів сприяє поширенню неправдивої інформації й кампаніям із дискредитації.

"Хто пише ці тексти? Хто вирішує, кого сьогодні "топити", а кого хвалити? Чиї гроші за цим стоять – політиків, бізнесу, зовнішніх гравців? Відповідей немає. А без імені, редакції та юридичного власника в публічному полі немає й персональної відповідальності за брехню, маніпуляцію або кампанію дискредитації", – зазначив Біденко.

Він запропонував впровадити реєстрацію Telegram-каналів із великою аудиторією як суб’єктів інформаційної діяльності, обов’язкове повідомлення про рекламу й платний контент, а також податкову відповідальність.

"По-перше, реєстрація каналів із великою аудиторією – скажімо, понад 50 тис. підписників – як суб'єктів інформаційної діяльності. По-друге, розкриття реклами й платного контенту. Якщо канал отримує гроші за публікацію – читач має про це знати. Це не цензура, це базова прозорість, яку ЄС уже закріпив у Digital Services Act. По-третє, податкова відповідальність. Ринок Telegram-реклами в Україні – мільйони гривень на рік. Більша частина з них проходить поза будь-яким обліком. Це питання не лише медіаетики, а й прямої відповідальності фіскальних органів", – заявив Біденко.