"Нічого іншого, окрім маніакальної ідеї ось цього персонажа – Адольфа Гітлера, – тут не було. Це просто ще один приклад того, що цим злочинцем і негідником керували божевільні ідеї, а не холодний розсуд. Холодний розсуд мав підказати, що, влаштовуючи не просто антисемітську кампанію, а жахливу кампанію з геноциду, він геть відсік себе від підтримки будь-яких фінансових, політичних, інтелігентських та інших кіл на Заході. Що величезною мірою сприяло тому, що, наприклад, Сполучені Штати вступили у війну тощо. Це була абсолютно божевільна ідея, яка нічого практично, прагматично режиму нацистському не дала. І між іншим, там були противники такого підходу до справи, яких благополучно вирізали в "ніч довгих ножів", – пояснив історик.
За словами Солоніна, у геноциді євреїв брала участь велика кількість німців.
"Це була, на мій погляд, божевільна ідея одного маніяка. Але оскільки в межах цієї системи маніяк визначав усе, то сталося те, що сталося. Мені, звичайно, тут заперечать і скажуть: "Чого ти їх відмазуєш?" Я їх не відмазую. Я намагаюся розставити, на мій погляд, пріоритети. Так, звичайно, не один Гітлер убив 6 млн людей. Звичайно, для того, щоб убити 6 млн людей, – у цьому брала участь велика кількість німців і велика кількість жителів окупованих країн, включно з Україною. А проте треба все-таки, на мій погляд, роздавати кожному своє. Керівник відповідає за все, а дрібні негідники, які в цьому брали участь, можливо, у цьому і не брали б участі, якби їм не створили до того передумови", – продовжив він.