+8 Київ
Спостерігаючи за цифровим розвитком Києва, інші міста України теж прагнуть до цифровізації, але через відсутність досвіду чи розуміння, із чого почати, у них виникають проблеми. Таку думку у блозі для сайта "КиевVласть" висловив глава ініціативи Smart City.UA Юрій Назаров.
Він зазначив, що завдяки роботі ініціативи у столиці з 2015 року реалізували понад 40 проєктів (комплексна міська система відеоспостереження, система диспетчеризації муніципального пасажирського і технічного транспорту, онлайн-сервіси для запису в дитячий садок і до лікаря, е-петиції, "Картка киянина", єдиний електронний кабінет жителя, е-квиток та інші).
Рішення в межах Smart City забезпечують взаємодію між владою міста, його жителями і бізнесом, підкреслив Назаров.
"В Україні є ряд міст, де ще не почали, але дуже хочуть впроваджувати цифрові технології. Але є проблема – брак досвіду і нерозуміння місцевого керівництва, із чого починати", – зазначив він і дав рекомендації, як створювати "розумне місто".
На його думку, цей процес можна розділити на три етапи: планування, розроблення та впровадження, розвиток.
"Представники місцевої влади повинні розуміти, що без чітко поставлених та сформованих цілей неможливо забезпечити розвиток "розумного міста". Перш за все до планування слід віднести створення експертної робочої групи, яка визначає цілі та напрямки розвитку міста, етапність впровадження smart-рішень та ключові показники для визначення ефективності роботи. На цьому етапі може бути сформовано три документи. Перший – це концепція або концептуальні засади розвитку міста. Необхідно визначити основні завдання, які повинні вирішити проєкти в межах Smart City, а також напрямки цифровізації, які є пріоритетними саме для міста. Другим документом має стати стратегія або конкретні кроки по впровадженню концепції. І нарешті, третій документ – це програма цифровізації міста", – розповів експерт.
Програма цифровізації міста має визначати строки дії проєктів і суми витрат на їх фінансування; для її розроблення необхідно провести дослідження наявних у місті або громаді рішень і сфер, які потребують цифровізації (транспортна, комунальна, соціальна та інші сфери), пише Назаров.
"Далі потрібно визначити заходи програми. Тут головне – пам’ятати, що вони повинні відповідати стратегічним цілям розвитку міста чи громади. Виконавцями програми можуть бути декілька підрозділів, усе залежить від кількості заходів, які у ній передбачені, та складності цифрових рішень, які потрібно реалізувати", – зазначає він.
Назаров додав, що наступний етап – розроблення і впровадження ідеї "розумного міста" – починається із закупівлі товарів та послуг, необхідних для її реалізації.
"На цьому етапі надважливо правильно готувати документацію для закупівель, щоб отримати саме те, що вам необхідно. Тобто чітко виписувати технічні характеристики, вимоги до товарів, технічні завдання. Усе це дасть змогу закупити місту чи громаді саме те, що потрібно", – впевнений експерт.
Розвиток "розумного міста", за його словами, полягає в підтримці вже наявних рішень і їх масштабуванні.
"Головне – пам’ятати, що втілення в життя концепції "розумного міста" – єдиної системи впровадження інноваційних технологій у всі сфери життя суспільства – є викликом часу. І чим скоріше міста почнуть її реалізацію, тим швидше вони підготуються до цифровізації усієї країни та дозволять своїм мешканцям іти в ногу з майбутнім", – резюмував Назаров.
