Втрати російських окупантів
1 177 370

ОСОБОВИЙ СКЛАД

11 396

ТАНКИ

430

ЛІТАКИ

347

ГЕЛІКОПТЕРИ

Міноборони України виступило проти посилення покарань для військових

Міноборони України виступило проти посилення покарань для військових Оборонне відомство також підтримало ухвалення закону про створення військового омбудсмена
Фото: depositphotos.com

Міністерство оборони України виступило проти запропонованої редакції законопроєкту №13452, у якому передбачено від п'яти до 10 років позбавлення волі для військових за непокору командиру. Про це 6 вересня повідомила пресслужба відомства.

5 вересня в Києві відбулася акція протесту проти "Ні – дискримінації військових". Організатори і присутні на події закликали ухвалити закон про військового омбудсмена й виступили проти, зокрема проти законопроєкту №13452.

Після цього представники МО зустрілися з головою комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності і з головою комітету Ради з питань національної безпеки, оборони й розвідки. За підсумками консультацій Міноборони заявило, що запропоновані зміни позбавляють суди можливості зважати на обставини справи й призначати м’якше покарання, де це можливо.

"Міноборони вважає, що законопроєкт №13452 потребує доопрацювання спільно з профільними комітетами ВРУ. Дисципліна у війську має ґрунтуватися не на покаранні, а на справедливості. Міністерство послідовно виступає за те, щоб військові, які сьогодні боронять нашу країну, могли захистити свої права", – ідеться в релізі.

Окрім того, оборонне відомство й парламентарі підтримали поданий проєкт закону "Про військового омбудсмена", який має стати допоміжним органом при президенті України. Передбачено, що таким омбудсменом буде цивільна людина, яка відповідатиме за захист прав:

  • військовослужбовців усіх сил оборони України;
  • поліцейських, залучених до бойових дій;
  • іноземців і осіб без громадянства, які служать у ЗСУ;
  • інших категорій осіб, визначених законом.

"Створення нової для України інституції військового омбудсмена є необхідним елементом в архітектурі справедливості для військовослужбовців", – додали в МО.

Окрім того, мітингувальники в Києві виступили й проти законопроєкту №13260, який може повернути кримінальну відповідальність за самовільне залишення частини під час воєнного стану. Пропозиції розкритикувала низка українських військових.

Контекст

28 листопада 2024 року президент України Володимир Зеленський підписав закон про добровільне повернення на службу тих, хто вперше самовільно залишив військову частину або дезертирував. Військовим, які до певної дати повернулися із СЗЧ, мали поновити всі пільги й соцгарантії.

Щоб уникнути кримінального покарання за СЗЧ, військові, які зробили такий крок, мали повернутися на службу до 1 січня 2025 року. Потім парламент ще кілька разів продовжував термін можливого повернення: спочатку до 1 березня, потім до 30 серпня.

Як повідомляв 5 серпня агентству "Інтерфакс-Україна" директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов, за період дії цього закону на службу із СЗЧ повернулося понад 29 тис. військовослужбовців. Водночас, за підрахунками "BBC News Україна", кількість військових, які йдуть у СЗЧ, щонайменше вдвічі більша за кількість тих, хто повертається.

4 вересня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №13260, який повертає кримінальну відповідальність за самовільне залишення частини під час воєнного стану. Його різко розкритикували військові.

За даними Офісу генпрокурора, із 2022 року до липня 2025-го в Україні відкрили більше ніж 200 тис. проваджень щодо СЗЧ і понад 50 тис. – щодо дезертирства.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати