Вільний доступ до інформації є необхідною умовою розвитку громадянського суспільства, заявив виданню "ГОРДОН" голова національного інтернет-порталу Ukr.net Михайло Комісарук, коментуючи блокування російських сайтів в Україні.
"Ви особисто вважаєте, що вами можна маніпулювати через "ВКонтакте" й "Одноклассников"? Чи потрібен вам особисто захист від цих маніпуляцій, які, безумовно, існують? Чи потребуєте ви особисто "захисту" методом заборон або здатні самостійно сформувати власну думку? Ви справді вважаєте, що блокування соцмереж не має стосунку до обмеження свободи громадян? Якщо ви себе поважаєте, чому дозволяєте комусь забороняти доступ до інформації? Ми будуємо громадянське суспільство, яке складається з людей, здатних формувати свій погляд. Доступ до інформації – необхідна умова для розвитку громадянського суспільства", – зазначив Комісарук.
Він акцентував на тому, що російські сайти і сервіси, які потрапили до санкційного списку України, не зазнали економічних утрат.
"Для мене рішення про заборону "ВКонтакте", "Одноклассников", Mail.Ru, "Яндекса" схоже на напрацювання механізму зачищення інформаційного простору напередодні виборів. Це не економічна шкода ворогу, це не удар по російській пропаганді. Під час війни логічно завдавати шкоди ворогові, а не стріляти собі в ногу. Зайдіть на сайт Bloomberg, подивіться на котирування акцій того самого "Яндекса" та Mail.Ru – вони абсолютно не подешевшали. Тобто інвестори навіть не відреагували на їхнє потрапляння до українського санкційного списку, акціонери цих компаній не постраждали. Хоча біржі зазвичай дуже чутливо реагують на будь-яку інформацію, яка може вплинути на прибутковість компаній. Іншими словами, наша заборона жодної економічної шкоди російським компаніям не заподіяла", – підкреслив співрозмовник.
За його словами, нині блокування російських сайтів схоже на піар української влади.
"Згадайте, як застосовували санкції до українських банків, у яких є російський державний капітал. Логіка зрозуміла: у нас війна з РФ, відповідно, застосовуємо санкції до активів держави-агресора. У процесі блокування банків виникало запитання: а чому той же "Альфа-Банк" із російським капіталом не став об'єктом санкцій? Нам пояснили: мовляв, проти нас воює держава, а це – приватний банк, ми з приватним бізнесом не воюємо. Вибачте, але в "Яндексе", "ВКонтакте" та інших немає державного капіталу РФ. Чи ми накладаємо санкції за принципом російського походження компаній? Тоді варто бути послідовними та накласти заборону на всі банки, мобільні оператори чи обленерго, чиїми власниками є росіяни. Інакше заборона "ВКонтакте", "Одноклассников", Mail.Ru, "Яндекса" – лише прикриття спецоперації із зачищення інформаційного простору та піар влади", – заявив Комісарук.
На його думку, Україні варто було би сконцентруватися на викритті брехні та маніпуляцій, до яких регулярно вдається російська сторона.
"Ні, я не легковажно ставлюся до пропаганди, зокрема в соцмережах. Це війна, зокрема інформаційна. Але заборона доступу до інформації – прояв слабкості та нездатності опонувати і донести свій погляд. Зрозумійте: технічно забезпечити таке блокування неможливо, особливо малим і середнім провайдерам. Потрібно діяти контрпропагандою, а не забороняти все, як у Північній Кореї. Необхідно доносити свій погляд, викривати брехню та маніпуляції, а не забороняти. Тільки тоді люди усвідомлено робитимуть вибір", – резюмував співрозмовник.
16 травня президент України Петро Порошенко своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони України від 28 квітня 2017 року про продовження та розширення санкцій у зв'язку з агресією РФ в Україні.
У списку юридичних осіб, які потрапили під санкції, опинилися соціальні мережі "ВКонтакте" й "Одноклассники", а також сервіси Mail.Ru та "Яндекс", сайти російських антивірусних компаній "Лаборатория Касперского" та "Доктор Веб".
В оновлених списках обмеження вводять щодо 468 юридичних осіб і 1228 фізичних осіб.
Київ увів санкції проти 105 компаній і 388 громадян, причетних до російської агресії, у 2015 році – через рік після того, як аналогічні заходи застосували США та ЄС. 17 жовтня 2016 року президент України продовжив попередні (з переліку викреслили 41 фізичну особу й одну компанію) і затвердив додаткові санкції проти 335 фізичних і 167 юридичних осіб.
Згідно із законом "Про санкції", рішення про їх використання ухвалює РНБО України та вводить у дію президент своїм указом.