Розпалювання ворожнечі та заперечення агресії РФ. СБУ підтвердила підозру колишньому наміснику Києво-Печерської лаври

Суспільство

Служба безпеки України повідомила колишнього намісника Свято-Успенського монастиря УПЦ МП митрополита Павла (Лебедя) про підозру в розпалюванні релігійної ворожнечі, виправдання та заперечення збройної агресії Росії проти України. Про це пресслужба СБУ 1 квітня поінформувала у Telegram.

За даними слідства, Лебідь у своїх публічних виступах неодноразово ображав релігійні почуття українців, принижував вірян інших конфесій та намагався сформувати ворожі настрої до них, а також робив заяви, які виправдовують або заперечують дії країни-агресора. Це підтвердила ініційована СБУ судово-лінгвістична експертиза.

На підставі зібраних доказів митрополита повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 161 Кримінального кодексу України (порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань) та ч. 1 ст. 436-2 (виправдання, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників).

У місцях проживання і тимчасового перебування Лебедя проводять слідчі дії, повідомили у СБУ.

Спецслужби опублікували перехоплення кількох телефонних розмов за участю, ймовірно, митрополита та різних співрозмовників. В одному з них він називає російське вторгнення "війною РФ та Америки до останнього українця". Говорячи про окупацію Херсона, він запевняє, що "там уже скрізь російські прапори і люди задоволені".

"Колись називали цю війну війною Америки з Росією до останнього українця. Ще трохи залишилося", – звучить на записі.

Священник УПЦ МП також попереджає свого співрозмовника, щоб уникав перебувати поряд із військовими частинами та підприємствами, які, ймовірно, можуть атакувати росіяни з повітря. В іншій розмові Лебідь згадує розбомблені РФ "американські біолабораторії у Києві та Одесі".

У деяких записах Лебідь переходить на російську мову. Говорячи про Ужгород та західні регіони, він заявляє, що вони опинилися під сильним впливом Польщі та Угорщини, "там ніхто по Україні не дихає".

Незважаючи на заяви про публічне відокремлення від Російської православної церкви, він каже, що й надалі згадуватиме під час богослужінь главу РПЦ Кирила, і закликає робити це інших парафіян.

"Звісно, звісно, поминайте. Адже ви не отримували письмового указу. Поминайте і нікого не слухайте", – каже він на записі.

Контекст

УПЦ МП – частина Російської православної церкви (РПЦ), що офіційно має статус "самоврядної церкви з правами широкої автономії". На соборі 27 травня 2022 року УПЦ МП заявила про свою незалежність (внесла зміни до статуту) і висловила незгоду з патріархом РПЦ Кирилом, який підтримав повномасштабне вторгнення РФ в Україну, проте не засудила його. У Православній церкві України вважають, що зміна статуту – це "спроба приховати те, що УПЦ залишається в юрисдикції Московського патріархату".
Протягом останнього місяця УПЦ МП опинилася в центрі скандалу, пов'язаного з Києво-Печерською лаврою, 79 споруд якої із 2013 року були в безоплатному користуванні в чоловічого монастиря УПЦ МП за розпорядженням Кабміну.
10 березня 2023 року Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" повідомив, що із 29 березня розриває зі Свято-Успенським монастирем УПЦ МП договір про безоплатне користування будівлями, розташованими на території заповідника. Попередження стосується будівель нижньої Лаври, де розташований чоловічий монастир. У верхній Лаврі УПЦ МП користувалася Успенським собором і Трапезною церквою, але договір про їхню оренду закінчився 31 грудня 2022 року і його не продовжили. Ці два храми з 5 січня повернули в управління держави.
У відповідь пресслужба УПЦ МП назвала одержане від заповідника попередження "черговим ультиматумом". "Єдиною підставою для виселення ченців із православної святині є лише забаганка чиновників із Мінкульту так само, як це було і за радянської влади у 60-х роках минулого століття", – ідеться в заяві УПЦ МП.
Митрополит Павло (Лебідь) 13 березня заявив, що ченці УПЦ МП не мають наміру виселятися з Києво-Печерської лаври.
21 березня журналісти зафіксували, що семінаристи й ченці в Лаврі "принаймні пакують речі".