0 Київ
16 травня 2022 року, понеділок
Приїхав хлопчина, який перепрограмував роутер. Довго колупався, ухвалив вердикт: "Ваш будинок від'єднаний від інтернету. Якщо хоч хтось під'єднається, повинно запрацювати й у вас". Подякував.
Пішли із сусідом на пошуки їжі. Коли проходили повз будівлю "Укртелекому", побачили оголошення такого змісту (як розумієте, російською): "Шановні жителі Херсона, хто був абонентом мережевого інтернету від "Укртелеком" чи "Київстар", ласкаво просимо на переоформлення. Вас обслуговує інтернет-провайдер "Міранда", місто Сімферополь. Із собою мати паспорт, свідоцтво про право власності на житло". Коло входу кілька озброєних чеченів, місце безпечне, чому ж не почергувати? Ідемо далі.
Людей на вулиці біля базару багато, купують в основному овочі – найдешевший товар. Та ще хліб і фермерське молоко. Усі розмови про перспективи визволення. Погано, що інформацію від наших добувають одиниці, тому вакуум заповнюється рашновинами. Поділ думок – 50 на 50. Є патріоти, але скептики, є явні колаборанти, ці вже скинули маски. Є люди, які заразилися стокгольмським синдромом: "Нехай уже буде так, як є, кажуть вони, гірше не буде". Із 16.00 місто пустішає. А з вечора – завмирає.
Попередній запис у щоденнику – 12 травня 2022 року.
Більше інформації про автора щоденника в інтерв'ю: Херсонець Клочко про життя в окупації: Передчуття, що росіяни покинуть місто і підуть, не було. Своїми каналами вони говорили, що боротимуться за кожен будинок
