-2 Київ
"Почнемо із заводу. Перше, що кидається спецам в очі, – на заводі немає факелів. Це невід’ємний атрибут будь-якого нафтопереробного виробництва, обов’язковий елемент протипожежного захисту. У регулярному режимі на факелах спалюють побічні виробничі гази", – зазначив Куюн і додав із посиланням на інженера одного з легальних НПЗ, що головне призначення факелів – в екстреній ситуації знизити тиск у резервуарі: щоб уникнути вибуху, запобіжний клапан спрямовує надлишковий обсяг палива та його пари у факельний колектор.
Автор додав, що резервуари не мають запобіжних клапанів, вогневих запобіжників і "навіть елементарних громовідводів".
"Експерти також звертають увагу на незадовільний стан обвалування резервуарного парку. У разі аварійного розливу паливо може неконтрольовано розтектися. Зазначимо, що одним із критичних моментів Васильківської трагедії стало стікання палива в пожежний ставок, через що стало неможливо використовувати воду для гасіння пожежі", – наголосив він.
У Гадячі, як стверджують в організації, немає пожежного ставка та гідрантів.
"Можливо, гідранти заживлено на міський водопровід. А якщо тиск низький чи його зовсім немає?" – цитує Куюн головного інженера великої нафтобази, якому він показав відео з Гадяча.
"У кутку видніється якась яма, але, на думку опитаних нами експертів-нафтопереробників, це колишній відстійник для відходів виробництва. Утім, це вже щось, оскільки на заводах "Сан Ойла" не знайшлося навіть такої примітивної очисної споруди. Схоже, що фортуна, ящики з піском і відра – усе, на що можна розраховувати у випадку екстреної ситуації", – робить висновок глава організації.
Також на підприємстві немає простору для проїзду пожежних машин, що стало причиною масового займання і 2015 року, зазначив він. Куюн додав, що на об'єкті не виявили робочих очисних споруд або проходження промислової та зливової каналізацій.
"Це означає, що токсичні відходи виробництва скидаються в муніципальну каналізацію, а всі проливання нафтопродуктів отруюють ґрунт і ґрунтові води. Із запитом про частоту перевірок та їхні результати ми звернулися до полтавського управління ДСНС, управління Держслужби з питань охорони праці та Держекоінспекції. Загалом цікаво, чому настільки небезпечне підприємство й досі працює?" – заявив активіст.
У своїй статті він перерахував низку виявлених порушень на опорній нафтобазі БРСМ у селі Переяславському Київської області, у планах реконструкції якої було спочатку передбачено низку покращень.
"Заявлена система пожежогасіння залишилася на папері. Не видно на резервуарах ні генераторів піни, ні сухотрубів із виведенням за обвалування, ні… Два ставки є, однак насосного обладнання на них не виявлено. Зливальна естакада так і залишилася з ґрунтовим покриттям, а зливової каналізації також не з’явилося", – написав Куюн.
Із посиланням на слова очевидців, які були на базі, а також на відео, зняте дронами, він зазначив, що на території нафтобази є розливи нафтопродуктів.
"На якій підставі працює сьогодні об’єкт із таким букетом невідповідностей, велике питання. Відповідь могла б дати інспекція ДСНС, однак співробітники служби в березні 2020 року прийшли з направленням на перевірку з помилковою адресою (фактична адреса нафтобази – вулиця Шевченка, 1а, а ДСНСники вказали в документах 1в). Зрозуміло, перевіряльники пішли ні з чим. Чи то мотивації не вистачило інспекторам, чи то ще чогось, але за півтора року на базу служба так і не навідалася. Екологи теж сюди не приходили. Чи то тому, що знають про мізерний штраф за недопуск, чи ще чомусь…" – повідомив автор.
Він наголосив, що на підприємстві побували інспектори Держслужби з питань праці.
"Результати перевірки вражають. Наприклад, відсутні:
- дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки;
- дозвіл на експлуатацію обладнання для транспортування, зберігання, виробництва, використання тощо вибухонебезпечних речовин;
- ідентифікація об’єкта підвищеної небезпеки за кількістю небезпечних речовин, що зберігаються;
- декларація безпеки по об’єкту підвищеної небезпеки в місцевих органах влади;
- план ліквідації аварійних ситуацій.
Також грубо порушено:
- правила експлуатації електроустановок;
- порядок проведення обслуговування та ремонтних робіт електроустановок;
- цілу низку норм із КЗпП (люди не поінформовані про небезпечні та шкідливі фактори праці, не проводиться медогляд, не проведено атестації робочих місць і багато чого іншого).
При аналізі 29 пунктів претензій Держпраці створюється враження, що йдеться не про нафтобазу на 20 тис. м³, а про кіоск із шаурмою. Накладаємо сюди кричущі зауваження в техногенних питаннях і отримуємо чітку картинку ставлення БРСМ до питань безпеки", – заявив Артем Куюн.
У статті він робить висновок, що підприємства залишаються небезпечними.
"Як бачимо, трагедія 2015 року нічого не навчила ні власників БРСМ, ні державні органи. І сьогодні тільки у вигляді міні-НПЗ в Україні за мовчазної згоди контролюючих служб щосили "пихтять" 30 потенційних "Василькових". А скільки таких нафтобаз із повністю дірявою системою безпеки та всілякими порушеннями написаних кров’ю регламентів, невідомо нікому", – підсумував активіст.
