-2 Київ
В агентстві "Укрінформ" відкрилася фотовиставка з назвою "Біль нащадків" до 100-х роковин трагедії однієї німецько-української сім'ї з Вінницької області. Про це виданню "ГОРДОН" повідомили організатори заходу.
"Ця невигадана історія мовою чорно-білих і кольорових фотографій розповідає про неймовірні страждання німкені Магди Хоманн, яка внаслідок двох світових воєн стала чужою на батьківщині й не стала своєю в Україні. Удома її зреклася родина, а на чужині вона сповна пізнала підступність і руйнівну силу розкуркулення, колективізації, Голодомору, сталінських репресій. І ця історія досі не має справедливого завершення", – указано в релізі.
Після Першої світової війни Хоманн із чоловіком-українцем, колишнім військовополоненим Олексієм Кучинським, покинула Німеччину й оселилася в селі Каришків Вінницької області. В Україні вона пережила Голодомор, смерть чоловіка і німецьку окупацію під час Другої світової війни, а 1944 року її заарештували як "ворога народу", вона, імовірно, загинула в таборах ГУЛАГ.
На відкритті виставки генеральний директор "Укрінформу" Олександр Харченко розповів, що зараз український та німецький уряди об'єдналися, "щоб донести до людей історію цієї простої жінки".
Членкиня президії Ради німців України, керівниця Центру німецької культури "Відерштраль" Людмила Коваленко-Шнайдер повідомила, що досі не реабілітовано десятків тисяч репресованих радянських німців.
"В історії етнічних німців України є багато нерозкритих трагічних сторінок. На сьогодні залишаються невідомими долі десятків тисяч репресованих, родичі яких досі чекають на їхню реабілітацію. Для нас, етнічних німців, дуже важливо проводити пошуково-освітню роботу. Не повинно бути зниклих безвісти з клеймом "ворог народу". Потрібно відновити достовірні історичні факти, допомогти родинам у пошуках рідних і близьких. Найяскравіший приклад – сім'я Магди Хоманн", – сказала вона.
У відкритті фотовиставки взяли участь онук Хоманн Петер і правнук Сергій Сай-Боднар, дослідники історії німкені та її роду, автори повісті "Любов і муки Магди Хоманн", опублікованої 2014 року.
Метою їхніх спільних досліджень є з'ясування обставин арешту та загибелі, пошук місця поховання жінки.
"Досліджуючи п'ять родоводів для іншої книжки, я помітив одну закономірну особливість. Ми не вміємо або нас не навчили берегти свою історію, бо той, хто не знає походження своєї родини, не може бути справжнім патріотом. Я зміг добратися у своїх дослідженнях до архівних даних тільки 1863 року, а Петер Хоманн – до даних 1563-го", – розповів Сай-Боднар.
Фотовиставка триватиме в залі "Укрінформу" до 27 листопада, далі протягом двох тижнів фотографії будуть розміщені у вікнах інформагентства, що виходять на вулицю Богдана Хмельницького.
