+13 Київ
Протягом останніх дев'яти років українці стали щасливішими і більш толерантними, а також почуваються більш захищеними. Про це свідчить опитування, проведене компанією Info Sapiens і центром "Соціальний моніторинг" у межах глобального проєкту "Світове дослідження цінностей", яке опубліковано на сайті Info Sapiens.
Більше українців почуваються щасливими
Порівняно з 2011 роком, більше українців стверджують, що почуваються щасливими, – 78,3% порівняно із 68%. Також більше людей вважають себе здоровими (45,4%, було 37%) і не покинутими без необхідних ліків і медичної допомоги (62,5%, було 53%). Майже на половину зросла частка українців, які за останній рік не харчувалися погано (71,7%, було 52%).
Менше українців почуваються незадоволеними фінансовим становищем (48%, було 38,9%); менше українців вважають свій рівень доходу низьким (45,1%, було 55%), а трохи більше говорять про свій дохід як про повний загальний середній (37%, було 33%). Зі зростанням оцінки доходів українці стали менше сподіватися на державу і розраховувати на себе, зазначають соціологи.
Також зросла частка українців, які за останній рік не почувалися в небезпеці у власному домі або квартирі (73,8%, було 69%) і які не помічали розпивання алкоголю на вулиці (раніше помічали 51,2%, тепер – 39,2%). А ось продаж наркотиків на вулиці стали помічати частіше (було 9,9%, стало 13,4%).
Роль релігії і толерантності в житті українців
Соціологи також зауважили зниження ролі релігії в житті українців. Бога важливим у своєму житті зараз вважає менше українців, ніж 2011-го (56,3%, було 64%); менше українців моляться кілька разів на тиждень або частіше (38,5%, було 42,2%) і вважають, що в дітях треба виховувати релігійність (14,9%, було 22%).
Утім, українці кажуть, що частіше стали ходити до церкви раз на місяць (33,5%, було 24,1%). А ще більше опитаних, ніж 2011-го, стверджують, що основний зміст релігії – виконувати релігійні норми і церемонії, а не робити добро людям (22,6%, було 16,3%).
Водночас, як свідчить опитування, українці стали толерантніше ставитися до питання абортів (21% вважають їх виправданими, було 15,1%), людей із ВІЛ (зараз із ними не хотіли б жити 36,4%, було 52%) і гомосексуалів (зараз із ними не хотіли б жити 44,8%, було 62%).
Також соціологи помітили зростання ксенофобії: по сусідству з іммігрантами або людьми іншої національності не хоче жити більше українців, ніж 2011-го (зараз 27,1% і 24,8% відповідно, було 19% і 17% відповідно).
Ставлення до влади
Українці стали менш позитивно ставитися до влади, але відчувати більше гордості за Україну та активніше брати участь у громадському житті. Згідно з опитуванням, 31,9% українців кажуть, що позитивно оцінюють зростання поваги до влади (у 2011 році таких було 50%).
Крім того, знизилася довіра до майже всіх державних інститутів, окрім Збройних сил і Нацгвардії. Також зросла частка тих, хто підтримує управління країною військовими – з 13% до 21,1%. Водночас більше українців довіряють бізнесу та іншим людям (30,1%, було 23,1%).
Українці менш охоче готові голосувати на виборах до Верховної Ради (55%, було 62%) і місцевих виборах (50,8%, було 61%). Утім, 54,4% вважають, що під час виборів проводять правильний підрахунок голосів (у 2011-му було 30%). Зате більше опитаних виступають за розширення можливостей прямого народовладдя – зокрема для боротьби зі зростанням цін і підтримки порядку серед пріоритетів країни (23,8%, було 18,4%).
Окрім того, опитані частіше вибирали відповіді, які свідчать про зростання суспільної активності: стало більше охочих брати участь в акціях протесту. А ще більше українців готові захищати свою країну (56,9%, було 40%), пишаються українським громадянством (82,2% дуже або радше пишаються, було 67%).
Негативні тенденції
Що стосується негативних тенденцій, то, згідно з опитуванням, менше українців погоджуються, що в дітях потрібно виховувати незалежність (нині 35%, у 2011-му було 43%). А більше українців підтримують стереотипи, що університетська освіта важливіша для хлопчика, ніж для дівчинки (24,5%, було 18%) і більший дохід жінки порівняно з чоловіком, "як правило, викликає проблеми" (30,9%, було 20%).
Водночас зросла частка респондентів, які не згодні з тим, що чоловіки є кращими політичними лідерами, ніж жінки (55,1%, було 48%).
Дослідники помітили, що зменшилася кількість людей, які засуджують насилля в сім'ї і насильство загалом, а також отримання держдопомоги, на яку людина не має права.
Опитування проводили з 21 липня до 17 серпня, воно охопило 1289 осіб віком від 18 років у всій Україні (за винятком окупованих Донбасу і Криму). Похибка становить 2,7% за довірчої ймовірності 95%.
"Світове дослідження цінностей" – є довгостроковим порівняльним дослідженням, яке заснував 1981 року професор Рональд Інглхарт із Мічиганського університету (США). Воно охоплює майже 120 країн/товариств (майже 95% світового населення). Україна приєдналася до нього 1999 року і брала участь у дослідженнях у 2006-му і 2011 роках. Окрім того, в Україні проводили Європейське дослідження цінностей у 1996-му і 2008 роках.
