За її словами, CBAM – це не просто технічне регулювання, а питання економічного виживання багатьох українських галузей.
"CBAM, тобто Carbon Border Adjustment Mechanism – насправді, це річ, попри те, що вона мало відома, але вона впливає багато на кого, фактично на кожного з нас", – підкреслила експертка.
CBAM передбачає, що країни, які хочуть зберегти доступ до європейського ринку, мають вводити жорсткі кліматичні політики або платити прикордонне мито за вуглецевовмісну продукцію, зауважила вона. Україна, де структура економіки залишається енерго- та вуглецевмісною, у такій ситуації опиняється в особливо вразливому становищі.
"Ті країни, і Україна серед них, хто розглядає Європейський союз своїм торговим партнером, мають запроваджувати кліматичні політики й за значною більшою ставкою оподатковувати вуглецевоємні товари. Це знову ж таки електроенергетика, це алюміній, це добрива, це металургія – тобто ті товари, з яких український ВВП формувався і формується в досить великій кількості", – наголосила Євстігнєєва.
На думку експертки, без відтермінування CBAM українські товари ризикують втратити конкурентоспроможність на європейському ринку через їхню високу вуглецеву насиченість і відсутність достатніх внутрішніх компенсаційних механізмів.
"Це означає, що вартість нашого експорту буде зростати. Чому це не ок для українського бізнесу? Тому що їхні товари стають дорожчими й вони можуть втрачати конкурентоспроможність на інших ринках", – зазначила вона.
Євстігнєєва підкреслила, що відтермінування введення європейського вуглецевого мита має дати шанс Україні спланувати та реалізувати план дій з декарбонізації економіки без втрати конкурентоспроможності.
"Ми не будемо гаяти час. Ми маємо запроваджувати наші внутрішні політики по оподаткуванню вуглецю для того, щоб формувати бюджет, який ми потім будемо спрямовувати в той же самий бізнес і запроваджувати нові чисті технології", – сказала вона під час ефіру.