"[Вдячна] вболівальникам, не тільки моїм уболівальникам, бо багато хто навіть не знав, хто я така, хто тільки дізнався про мене, дуже дякую їм за те, що підняли мене на ноги [після дискваліфікації]. Я вже казала, що мені було дуже погано. Я була розбита морально. Тільки завдяки їм і всім Telegram-каналам – "Николаевский Ванек" та іншим... Усі вони як почали про це писати, я побачила, що люди підтримують", – зізналася Харлан.
За словами спортсменки, коли вона дізналася, що зможе продовжити участь у чемпіонаті світу, їй було важливо закінчити змагання, але фізичних сил не було.
"У мене був нереальний стрес, я не їла, не пила, не спала, мабуть, дві доби, і мені потрібно було фізично бути на змаганнях і допомагати своїй команді", – згадала шаблістка.
За словами Харлан, сил їй надали вболівальники, команда і сім'я.
"Підняли на якусь подушку і понесли на доріжку. Ще й дали можливість мені та моїй команді заробити цей, я вважаю, дуже гарний результат на цьому ЧС", – сказала вона.
Спортсменка розповіла, що якби не дістала можливості змагатися далі у Мілані, спочатку вона була б зі збірною, вболівала і допомагала морально, а потім повернулася б додому і чекала, коли скінчиться строк дії "чорної картки", яку виписали їй у зв'язку з дискваліфікацією.
"[Але] це я зараз так думаю. У той момент я вже [подумки] закінчувала із фехтуванням. Але у мене не було такого, що це все було дарма – моя кар'єра. Ні. Кажу, що, мабуть, воно повинно було так бути. Мабуть, що таким чином я повинна [була] завершити свою кар'єру. Тому я в жодному разі не шкодую про те, що зробила. Я розуміла, що ризики великі, тому що за день до цього ми розмовляли з багатьма, з усіма були "за" і "проти". Я вірила в те, що все-таки нададуть можливість вдарити шаблями [не потискаючи руки] – і на цьому закінчиться. Я по-іншому не могла зробити – значить, воно так повинно бути", – підсумувала Харлан.