Марчук: Після підписання Мінських угод 2014 року РФ унаслідок наступу зайняла 1650 км² території України

Марчук: Після підписання Мінських угод 2014 року РФ унаслідок наступу зайняла 1650 км² території України Марчук: РФ звинувачує Україну в невиконанні Мінських угод, проте факт невиконання домовленостей з її боку очевидний
Фото надав телеканал NewsOne

Росія звинувачує українську сторону в невиконанні Мінських угод, однак фактично грубо порушує їхні умови, заявив представник України в підгрупі з безпеки тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі Євген Марчук.

Після підписання Мінських угод Росія продовжила наступальні дії на Донбасі, тому узгоджена лінія розведення сил і засобів не відповідає реальній ситуації на фронті. Про це 8 листопада заявив представник України у підгрупі з безпеки тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі, колишній прем'єр-міністр, екс-голова Служби безпеки України і Міністерства оборони Євген Марчук. Його брифінг транслював телеканал "112 Україна".

"Після підписання Мінських угод 2014 року відбулися наступальні дії Росії, яка зайняла 1650 км² території України, включаючи важливий залізничний вузол Дебальцеве і так далі", – розповів він.

Марчук зазначив, що представники бойовиків не відмовляються від угод, однак пропонують розводити війська від фактичної лінії фронту, встановленої на сьогодні.

"Таких прикладів біля десятка. Росія звинувачує Україну в невиконанні Мінських угод, проте факт невиконання домовленостей з її боку очевидний документально і на карті... Якщо відбудуться вибори в ОРДЛО, постане взагалі питання, як вести переговори в нормандському форматі", – підкреслив він.

На думку Марчука, заморожування Росією конфлікту на Донбасі невигідне для України. Тому до 11 листопада слід очікувати низки "зовнішньополітичних ходів" з українського боку. Він додав, що Франція та Німеччина також мають відреагувати на "вибори" в ОРДЛО.

12 лютого 2015 року в Мінську лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд і Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи з урегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію з виконання Мінських угод і Комплекс заходів із виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, висновок незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо.

У лютому 2015 року бойовики почали масштабний наступ на Дебальцеве Донецької області, незважаючи на досягнуту в Мінську домовленість про перемир'я. Вони стверджували, що українські підрозділи, які захищають Дебальцеве, були в оточенні, проте довгий час не могли взяти місто. Уранці 18 лютого українські військові почали відходити з Дебальцевого, закінчивши наступного дня ввечері.

Українська сторона на переговорах тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі неодноразово заявляла, що, згідно з Мінськими угодами, Дебальцеве має перебувати під контролем українського уряду.

Після вбивства в окупованому Донецьку ватажка "ДНР" Олександра Захарченка бойовики "ЛНР" і "ДНР" оголосили про намір провести вибори 11 листопада 2018 року. Українська сторона засудила таку ідею, заявивши, що вибори на окупованому Донбасі суперечать Мінським угодам.

30 жовтня 2018 року перед засіданням Радбезу вісім країн – членів Європейського союзу в ООН закликали Росію зупинити підготовку до незаконних виборів на окупованій частині Донбасу.

Цього самого дня заступник генерального секретаря ООН із політичних питань Розмарі Дікарло підкреслила, що "вибори" в ОРДЛО порушують Мінські домовленості.

Спікер Європейської служби зовнішніх зв'язків Майя Косьянчич 31 жовтня заявила, що, на думку ЄС, заплановані на 11 листопада "вибори" на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей суперечать Мінським угодам.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати