"Розпуск "ЛДНР", припинення вогню". Україна назвала умови виконання політичного блоку Мінських угод 

15 жовтня під час засідання тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі українська сторона назвала умови, за яких можливе виконання політичного блоку питань Мінських угод. Про це у Facebook повідомила прессекретарка глави української делегації на переговорах, другого президента України Леоніда Кучми Дарка Оліфер.

Українська сторона наголосила, що виконання політичного блоку питань Мінських угод можливе тільки за умови виконання таких пунктів:

• розпуск квазіугруповань "ЛДНР";
• повне припинення вогню;
• забезпечення ефективного моніторингу СММ ОБСЄ на всій території України;
• виведення з території України збройних формувань іноземних військ та військової техніки;
• розведення сил і засобів уздовж усієї лінії зіткнення;
• забезпечення роботи ЦВК України, українських політичних партій, ЗМІ та іноземних спостерігачів;
• установлення контролю над не підконтрольною Україні ділянкою російсько-українського кордону;
• виконання інших пунктів, передбачених українським та міжнародним законодавством і Мінськими угодами.

Оліфер додала, що виконання безпекового блоку Мінських угод є головним для повернення миру на Донбас, але окупанти продовжують порушувати режим тиші на всій лінії розмежування, і зокрема в Золотому Луганської області та Петрівському Донецької області, де мали розвести війська.

"Українська сторона чітко зазначила: таке розведення може відбутися тільки за умови дотримання семиденного режиму тиші на цих ділянках. Попри зобов'язання, зафіксоване Мінськими угодами, бойовики ОРДЛО не відводять від лінії зіткнення важку артилерію, натомість розміщують на передовій танки та міномети", – додала вона.

Спецпредставник ОБСЄ у тристоронній контактній групі Мартін Сайдік повідомляв, що сьогодні ТКГ не вдалося погодити новий графік розведення сил у Петрівському і Золотому.

У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, які демонструє Україна.

Переговори про врегулювання конфлікту на Донбасі ведуть у мінському (Україна – Росія – ОБСЄ) і нормандському (Україна – Росія – Німеччина – Франція) форматах. Глави держав нормандського формату зустрічалися востаннє 19 жовтня 2016 року в Берліні.

5 вересня 2014 року тристороння контактна група у складі представників України, Росії та ОБСЄ ухвалила 12 пунктів Мінських угод. Під ними поставили свої підписи також тогочасні ватажки бойовиків "ДНР" і "ЛНР".

12 лютого 2015 року було укладено другі Мінські угоди. Вони передбачають припинення вогню, відведення важких видів озброєння, моніторинг міжнародних спостерігачів, проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства, амністію учасникам конфлікту, звільнення та обмін полоненими, доступ гуманітарних місій для допомоги нужденним, повернення Україні контролю над кордоном, проведення в Україні конституційної реформи в частині децентралізації. Вимог повністю поки не виконано.

З української сторони угоди підписав на той час президент країни Петро Порошенко.