0 Київ
Мінські угоди потрібно було розраховувати на рік, і після відсутності результатів шукати інші формати врегулювання ситуації на Донбасі. Про це в інтерв'ю "Укрінформу", яке вийшло 12 жовтня, заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.
"Ми зараз працюємо у тому форматі, який залишився нам у спадок, бо свого часу ні в кого, включаючи Петра Олексійовича (п'ятого президента України Петра Порошенка. – "ГОРДОН"), не вистачило моральних сил сказати, що "Мінськ" розрахований на один рік, і якщо за цей час він не дав результату, то треба шукати інший варіант. Це треба було зробити 31 грудня 2015 року. На жаль, ми цього не зробили, бо була сильна віра в дію санкцій, прив'язаних до "Мінська". Ми зараз у ситуації, коли агресор напав на нас зі зброєю, а ми змушені шукати відповідь у політичній площині", – заявив він.
У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія почала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
Переговори про врегулювання конфлікту на Донбасі ведуть у мінському (Україна – Росія – ОБСЄ) і нормандському (Україна – Росія – Німеччина – Франція) форматах. Глави держав нормандського формату зустрічалися востаннє 19 жовтня 2016 року в Берліні.
5 вересня 2014 року тристороння контактна група у складі представників України, Росії та ОБСЄ ухвалила 12 пунктів Мінських угод. Під ними поставили свої підписи також тогочасні ватажки бойовиків "ДНР" і "ЛНР".
12 лютого 2015 року було укладено другі Мінські угоди. Вони передбачають припинення вогню, відведення важких видів озброєння, моніторинг міжнародних спостерігачів, проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства, амністію учасникам конфлікту, звільнення та обмін полоненими, доступ гуманітарних місій для допомоги нужденним, повернення Україні контролю над кордоном, проведення в Україні конституційної реформи в частині децентралізації. Вимог повністю поки не виконано.
З української сторони угоди підписав на той час президент країни Петро Порошенко.
