Зеленський розповів, які аргументи наводив Путіну щодо питання кордону на Донбасі

Виконати пункт Мінських угод, згідно з яким контроль над українсько-російським кордоном на Донбасі буде відновлений Україною після місцевих виборів на окупованих територіях, можливо, але це стало б помилкою, заявив журналістам у Парижі в ніч на 10 грудня президент України Володимир Зеленський. Брифінг опублікував Офіс президента у Facebook.

"Чи означають ці переговори, що у разі думки [президента Росії Володимира] Путіна про неможливість установлення на кордоні українських військ і так далі, буде мур стояти на кордоні між Україною та окупованим Донбасом?" – запитав журналіст, засновник видання "ГОРДОН" Дмитро Гордон.

"Ми сьогодні стільки часу витратили недарма саме на питання кордону... Із людьми, потім удвох, потім було фінальне засідання учотирьох, ми там продовжили це питання... Тобто я, як і відчував, читаючи "Мінськ", коли прийшов до президентства, що... це найскладніше питання. І як із цього вийти – ніхто не знає. Бо прийняти в тому вигляді, як це там є, [у Мінських угодах], – неправильно. Можливо чи неможливо? Ми розуміємо, що раз підписали, то можливо. Але неправильно. Це буде помилка", – заявив Зеленський.

Він додав, що приводив Путіну аргументи про необхідність відновлення контролю України над кордоном на Донбасі перед виборами на окупованих територіях.

"Ну подивіться, статистика є, що у світі, я не хочу помилитися, чи 320, чи 230 було конфліктів. І у всіх конфліктах, якщо кордон передавався під контроль після виборів, то знову була ескалація. Є така статистика. Навіщо нам із вами практикувати це в Україні? Ось про що я говорив. А у них аргумент – так навіщо ви підписували..." – розповів Зеленський.

У 2014 році, одразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти й докази.

Переговори щодо врегулювання конфлікту на Донбасі ведуть у тристоронній контактній групі в Мінську (Україна, Росія, ОБСЄ), а також у нормандському форматі – за участю представників України, Франції, Німеччини та Росії. Глави держав нормандського формату зустрічалися попереднього разу 19 жовтня 2016 року в Берліні.

5 вересня 2014 року тристороння контактна група у складі представників України, Росії та ОБСЄ ухвалила 12 пунктів Мінських угод. Під ними поставили свої підписи також тогочасні ватажки бойовиків "ДНР" і "ЛНР".

12 лютого 2015 року було укладено другі Мінські угоди. Вони передбачають припинення вогню, відведення важких видів озброєння, моніторинг міжнародних спостерігачів, проведення місцевих виборів згідно з українським законодавством, амністію учасникам конфлікту, звільнення та обмін полоненими, доступ гуманітарних місій для допомоги нужденним, повернення Україні контролю над кордоном, проведення в Україні конституційної реформи в частині децентралізації. Вимог повністю поки не виконано. З української сторони підписав угоди попередній президент країни Петро Порошенко.

9 грудня 2019 року в Парижі відбувся перший за три роки саміт лідерів "Нормандської четвірки" – України, Франції, Німеччини та Росії щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Він тривав приблизно вісім годин. У межах саміту лідери держав провели двосторонні переговори, зокрема відбулася зустріч Зеленського і Путіна. Сторони домовилися до кінця року погодити повне припинення вогню й обмін утримуваними особами у форматі "всіх на всіх", обговорили розширення мандата спостережної місії ОБСЄ та анонсували новий саміт "Нормандської четвірки" за чотири місяці.