-1 Київ
Про це пресслужба "Охматдиту" поінформувала у Facebook.
Селище, в якому живе дівчинка, російська армія окупувала за два тижні після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
"Увесь цей час навколо них точилися запеклі бої. У селі були і поранені, і вбиті", – ідеться у повідомленні. П'ятирічна Марина, за словами її матері Наталії, за цей час навчилася розрізняти звуки вибухів від різноманітних боєприпасів.
2 квітня населений пункт зазнав мінометного обстрілу.
"Підвалу в будинку родини не було, тож ховалися у найбільш захищеній кімнаті посередині будівлі. Але снаряд потрапив саме в неї: залетів через дах. У кімнаті було восьмеро людей. Марина та її мама постраждали найбільше. Дівчинці майже відірвало ногу, а мамі численними осколками пошкодило нижні кінцівки. Обидві стікали кров'ю. Дідусь зміг витягти онуку з-під завалу. На щастя, росіяни не забрали у сім’ї машину, як робили це в сусідів. Тож поранена родина якнайшвидше намагалася дістатися до найближчої лікарні. У їхньому містечку лікарню розбомбили, тож довелося їхати за 40 км від дому. Увесь час обстріли не припинялися. Марина декілька раз втрачала свідомість. На блокпостах машину також намагалися розстріляти, але родині пощастило", – ідеться у релізі.
Першу допомогу дівчинці надали українські військовослужбовці – вони зробили дитині укол знеболювального і наклали турнікет, а також викликали броньований реанімобіль.
Так дівчинка дісталася Кривого Рогу. Марину та її маму відвезли до різних лікарень, вони не бачилися три тижні.
"Марині ампутували ногу вище коліна, втім, урятували життя. Шість днів дівчинка знаходилася в реанімації, постійно звала маму, яка лежала в іншій лікарні. Поруч із дитиною завжди була її тітка, яку вона не відпускає від себе досі. У перший день, коли Марина прийшла до тями та побачила рідну людину, сказала: "А ти знаєш, що у мене більше немає ніжки?" Тітка розповідає, Марина багато плакала й питала: "Чому я? Чому в наш дім залетів снаряд? Чому мені відірвало ногу?" – розповіли у лікарні.
Лікарі зазначають, що під час перев'язок дівчинка заплющує очі – "не через біль, вона просто не хоче бачити свою ніжку".
Мамі дівчинки ампутували палець, хоча теж був ризик ампутації ноги. Жінці зробили дві операції, вона поки що не може ходити. Зараз і мама, і дочка перебувають в "Охматдиті".
Бабуся і дідусь маленької Марини залишаються в окупованому селі в Херсонській області.
Як зазначають у лікарні, головне бажання дівчинки – "щоб це більше ніколи не повторилося".
