"Нам вистачає, щоб вирішувати наші головні завдання – вимотування та утримання противника. Питання переходу в наступ... На окремій ділянці, та й то – після того, як під'їде те нове, що пообіцяли", – сказав Арестович.
Він припустив, що ситуація на фронті може змінитися, коли Україна отримає американські реактивні системи залпового вогню HIMARS.
"Ми отримуємо західне озброєння в кількості, коли ми починаємо потихеньку їх перемелювати. Ось ще трохи, і HIMARS дуже велику роль відіграють. Я маю на увазі, разом з [американськими реактивними системами залпового вогню] М270. Бо за ефективністю один HIMARS – як шість російських "Ураганів" або "Смерчів", – сказав Арестович.
Він висловив сумнів, що союзники передадуть Україні все озброєння, яке вона просить.
"Насправді вони бояться. Знаєте, чого вони бояться? Про це взагалі не заведено говорити. Що ми станемо занадто сильними і після перемоги у війні впадемо в якийсь такий хортизм угорського типу (хортизм – режим в Угорщині 1920–1944 років з елементами авторитаризму, він був сфокусований на поверненні втрачених земель. – "ГОРДОН") і побіжимо негайно відвойовувати Білорусь, Молдову... А не дай боже, як каже дехто (я не казатиму хто), "ви на захід розвернетеся". "Що ми з вами робитимемо? Ви найбоєздатніша армія Європи". Цитую прямо: "А якщо раптом ви захочете йти на захід, що з вами робити?" – переказав розмову із західними союзниками Арестович.
Гордон здивувався таким розмовам і перепитав, що, на думку союзників, Україна робитиме у західних країнах.
"Я їм теж кажу: "Ви що, збожеволіли, чи що?" Вони кажуть: "А зачекайте. У політиці всяке буває. Ми маємо передбачати далеко й високо тощо". Розумієте, так? Вони кажуть: "Ви – найсильніша армія Європи – поза Європою опиняєтеся". – "Так ми за ваші цінності воюємо, ми за вас, просимося до Євросоюзу та НАТО, прийміть – і ми будемо вашими, і ні на кого не нападемо". – "Е, ні, це дуже складне рішення", – розповів Арестович. – Тому вони дають, але дають так, щоб ми не стали надто сильними. Але те, що вони дають, коли воно за місяць-півтора підійде, дасть змогу вирішити завдання, наприклад, нашого успішного контрнаступу на конкретному напрямку".
Арестович: Був період, коли ми майже 10 днів узагалі не стріляли артилерією. Усе тримала наша піхота, зубами вчепившись у землю. Читайте повну версію інтерв'ю