"Євросоюз не бачить підстав для звинувачень, які лунають із не підконтрольних уряду районів Донецької та Луганської областей, про ймовірний напад із боку України. ЄС закликає Росію до конструктивного діалогу, дипломатії, вияву стриманості та деескалації", – ідеться в заяві.
Боррель укотре попередив, що "будь-яка подальша воєнна агресія Росії проти України матиме масштабні наслідки та великі витрати у відповідь, включно з обмежувальними заходами, погодженими з партнерами".
"ЄС підтверджує свою непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів", – наголосив представник ЄС.
Він від імені Євросоюзу закликав Росію до деескалації через відведення військ від кордону з Україною.
"Цю ескалацію нині посилює збільшення порушень режиму припинення вогню вздовж лінії зіткнення на сході України останніми днями. ЄС засуджує застосування важкого озброєння та невибіркові обстріли житлових районів, що є явним порушенням Мінських угод і міжнародного гуманітарного права. Ми вітаємо стриману позицію України в умовах тривалих провокацій і зусиль із дестабілізації", – пояснив Боррель.
У заяві йдеться, що "ЄС вкрай стурбований тим, що інсценовані події, як зазначали нещодавно, може бути використано як привід для ймовірної воєнної ескалації".
"Євросоюз також спостерігає активізацію зусиль із маніпулювання інформацією для підтримки цього. У цьому контексті ми чітко висловлюємо нашу підтримку спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ, спостерігачі якої відіграють важливу роль у зусиллях деескалації. У цієї місії має бути можливість виконувати свій повний мандат без обмежень своєї діяльності та свободи пересування для блага й безпеки людей на сході України", – наголосив Боррель.
Контекст
2014 року, одразу після окупації Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого.
Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, надані Україною.
17 лютого на Донбасі різко загострилася ситуація. За інформацією штабу операції Об'єднаних сил, обстріляли 30 населених пунктів на підконтрольних Україні територіях, водночас під удар потрапили дитячий садочок і кілька шкіл, де в цей час перебували діти. Постраждали двоє військових і п'ятеро цивільних.
18-го і 19 лютого обстріли на Донбасі тривали.
На цьому тлі бойовики "ЛНР" і "ДНР" оголосили про евакуацію населення ОРЛО та ОРДО до Росії. Ватажок бойовиків "ЛНР" Леонід Пасічник, заяву якого опублікували ЗМІ бойовиків, зокрема, стверджує, що Збройні сили України сформували "велике ударне угруповання" і нібито планують "глибокий прорив" в ОРЛО.
Пізніше з'ясували, що глави терористичних угруповань записали свої термінові звернення про евакуацію жителів ОРДЛО, опубліковані 18 лютого, щонайменше за дві доби до цього.
Журналісти звернули увагу, що 2008 року за кілька днів до вторгнення до Грузії Росія евакуювала населення Південної Осетії так само, як це відбувається на Донбасі 2022 року.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов заявив, що жодних наказів в Україні щодо звільнення у силовий спосіб тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей немає. Данілов також повідомив про загрозу провокацій із боку РФ.
Наприкінці жовтня 2021 року американські ЗМІ повідомили, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною. Пізніше про загрозу нового вторгнення РФ неодноразово заявляли і лідери західних країн.
Міністр оборони України Олексій Резніков наприкінці січня заявив, що, попри значне скупчення російських військ, не створено жодного ударного угруповання, необхідного для того, щоб перейти до наступу. 8 лютого він повідомив, що вздовж усього кордону з Україною з боку РФ, Білорусі та тимчасово окупованих територій перебуває 140 тис. військових, включно з повітряною та морською компонентами.
15 лютого міноборони РФ повідомило про часткове повернення військовослужбовців, які перебували біля кордонів України, до місць постійної дислокації.
Байден заявив 18 лютого, що має підстави вважати, що президент РФ Володимир Путін уже ухвалив рішення про вторгнення в Україну.
+4 Київ
