Планували, що на засіданні 26 травня радники обговорять припинення вогню, обмін полоненими і кластери з реалізації Мінських угод.
"Переговори радників у нормандському форматі відбулися. Головне питання – це, звичайно, повернення до режиму припинення вогню на Донбасі, це базове питання, рішення якого повинно передувати подальшому руху з виконання зобов'язань", – розповів Подоляк.
За його словами, Україна, Франція та Німеччина повністю солідарні в цьому питанні, однак російська сторона звела переговори до дискусії про те, кого вважати стороною конфлікту.
"Для нас і для всього цивілізованого світу це питання давно вирішене – Україна і Росія як сторони конфлікту повинні прийти до угоди про те, як виконати всі необхідні пункти. Російська сторона продовжує вдавати, що в цьому питанні є ще щось таке, що можна обговорювати. Як результат – був жорсткий обмін думками про те, хто з ким повинен говорити", – розповів радник глави ОП.
Він нагадав, що на інституціональному рівні в усіх форматах сторонами переговорів закріплено Україну, Росію і європейських посередників – Францію і Німеччину – у нормандському форматі, ОБСЄ – у тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту.
"На цій основі переговори і будуть продовжені", – підкреслив Подоляк.
За його словами, найближче засідання ТКГ заплановано на 9 червня. На ньому Україна домагатиметься якнайшвидшого забезпечення повного припинення вогню на Донбасі.
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри надані Україною факти й докази. За даними ООН, за час конфлікту загинуло приблизно 13 тис. осіб.
Переговори щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (ТКГ, Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки".
У Парижі 9 грудня 2019 року відбувся останній саміт лідерів "Нормандської четвірки". У його підсумковому комюніке написано, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил і засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" і розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Домовленості було виконано частково. Очікували, що наступний саміт відбудеться 2020 року, однак цього не сталося.
12 січня 2021 року в Берліні відбулися перші цього року переговори радників лідерів "Нормандської четвірки". Заступник глави адміністрації президента РФ Дмитро Козак за підсумками зустрічі заявив, що "похвалитися нічим".
18 березня переговори радників відбулися у форматі відеоконференції. На зустрічі обговорили повернення до режиму повного припинення вогню на Донбасі. Офіс президента України повідомив, що за конструктивну позицію на переговорах Єрмак подякував представникам Франції та Німеччини.
Президент України Володимир Зеленський 16 квітня зустрівся з президентом Німеччини Еммануелем Макроном, щоб обговорити ситуацію на Донбасі. До переговорів тет-а-тет приєдналася у відеоформаті канцлерка Німеччини Ангела Меркель. За підсумками зустрічі лідери трьох країн випустили заяву, у якій закликали РФ відвести війська від кордонів України, і підтвердили, що зустріч радників лідерів "Нормандської четвірки", на якій буде обговорено дорожню карту щодо виконання Мінських угод, відбудеться 19 квітня.
В інтерв'ю Financial Times, яке вийшло 26 квітня цього року, Зеленський заявив, що "мінський процес має бути гнучкішим і служити цілям нинішнього, а не минулого". За словами Зеленського, є два варіанти. Перший – змінити мінський формат, "скорегувати" його. А другий – застосувати "який-небудь інший формат". Український президент також закликав до розширення нормандського формату, заявивши, що в цьому процесі можуть брати участь не тільки США, але і Великобританія та Канада.
У Кремлі назвали заяви Зеленського "тривожним сигналом".
+11 Київ
