За інформацією розслідування, яке провів журналіст Ігор Хмурий, 2024 року ДОТ не освоїв понад 3 млрд грн бюджетних коштів. Це призвело до зриву постачання в ЗСУ понад 100 тис. бронежилетів.
"З початком повномасштабного вторгнення ми спершу побачили хаос і нестачу бронежилетів, а потім – великий вибух військових бюджетів і початок жорсткої конкуренції за них", – розповів Хмурий.
Основним гравцем на ринку бронежилетів, за його словами, стала компанія "Темп-3000", яка має значні виробничі потужності й багаторічний досвід у виготовленні засобів захисту. Вона регулярно вигравала державні тендери, проте це викликало невдоволення серед інших виробників. Менші компанії, котрі займаються виготовленням бронежилетів, не могли конкурувати з "Темп-3000" через запропоновані державою індикативні ціни, які, за їхніми словами, були нижчими за собівартість виробництва.
"У держави є індикативна ціна, по якій вона вже закуповувала в компанії-монополіста. На сьогоднішній день це 27,5 тис. грн. І вона стартову ціну ставить цю. А в усіх інших компаній собівартість вища, ніж ця ціна, і їм немає сенсу виходити на торги, бо вони не можуть собі у збиток поставляти", – сказав керівник компанії "Українська броня" Денис Міліневський.
Через це ринок бронежилетів фактично опинився в умовах монополії, заявив він.
Водночас представники "Темп-3000" запевняють, що їхні успіхи пов'язані винятково з масштабом виробництва й ефективною організацією роботи.
Автори розслідування зазначили, що 2024 року законтрактували 222,7 тис. бронежилетів, але доправлено лише 116 861. 91 860 із них виготовив "Темп-3000". За даними журналістів, більшість нових гравців ринку не виконала своїх контрактів, але отримувала нові замовлення від ДОТ.
"У січні 2025 року ДОТ скасував усі ці договори, звинувативши у зриві виробників. Однак замість виправлення ситуації ухвалив нові правила, які полегшували доступ до ринку імпортерам і дистриб'юторам, водночас ускладнюючи життя українським виробникам", – написав "СтопКор".
У матеріалі зазначили, що через бюрократичні труднощі процес закупівель супроводжували скандали, невиконані контракти й зміна цінової політики, що призвело до дефіциту захисту для військових, а значна частина бюджетних коштів залишилася невикористаною.
"Наразі незрозуміло, що планує робити ДОТ. Після такого провалу, мабуть, ви подумали, що хтось отримав по шапці? Помиляєтеся. Голова ДОТ [Арсен] Жумаділов, наприклад, отримав нову посаду. Тепер він відповідатиме не лише за тилові закупівлі, а й за зброю", – резюмував автор розслідування.