+10 Київ
Російська влада не підтримає ініціативи призначення спецпредставника ООН щодо України. Таку думку виданню "ГОРДОН" висловив колишній голова секретаріату Ради Безпеки ООН Олександр Мацука, коментуючи пропозицію глави МЗС Польщі Яцека Чапутовича призначити спеціального представника Організації Об'єднаних Націй щодо України.
"Спецпредставника призначає генсек за погодженням із Радою Безпеки ООН. Головне питання не в особі, а в мандаті. Але я сумніваюся, що росіяни погодяться на призначення спецпредставника ООН щодо України. Їх цілком улаштовує ОБСЄ, і вони не хочуть посилення присутності ООН в Україні. Що він може зробити? Те, що йому дозволять. Навіть якщо Радбез погодиться на спецпредставника з якимось розмитим мандатом, я не бачу, як він може допомогти врегулювати ситуацію, коли на це немає політичної волі. Скажімо, призначення [спецпредставника Держдепартаменту США Курта] Волкера дало змогу США обійти нормандський формат і заявити про себе як про активного гравця на цьому полі. Спецпосланця може бути призначено, коли в ООН з'явиться розуміння того, що ситуація змінюється і потрібно її підштовхнути в потрібному напрямку", – підкреслив Мацука.
Він акцентував на тому, що у спецпредставників і спецпосланців різні повноваження.
"Я не знаю, що мав на увазі польський міністр і чи він знав, про що говорив. Для мене це порожня фраза, і, як ви могли помітити, поляка ніхто не підтримав. Навіть більше, на цю ідею взагалі ніхто не відреагував. Ніяк. На якомусь етапі нам буде корисним спецпосланець. Зверніть увагу, що це дві різні речі – спецпредставник і спецпосланець. Спецпредставник базується в країні і, звичайно, у нього має бути справа, якою він буде постійно займатися. Наприклад, миротворча місія", – зазначив співрозмовник.
За його словами, робота спецпосланця могла б допомогти визначити мандат імовірної миротворчої операції на Донбасі.
"Спецпосланець буває в країні наїздами, його роль більше політична, ніж оперативна. Я сам працював із кількома спеціальними й особистими представниками генсека. Їхні завдання варіюються від вивчення фактів, підготовки стратегічних доповідей про ситуацію на місці та рекомендацій щодо її вирішення до човникової дипломатії та організації переговорів між сторонами конфлікту. Якщо забути про наявні політичні обмеження, місія спецпосланця могла би бути корисною для виявлення фактів на місцях, визначення параметрів та загального мандата миротворчої операції", – резюмував Мацука.
Збройний конфлікт на сході України почався у квітні 2014 року. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України та проросійськими бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей.
Переговори про врегулювання конфлікту проходять у тристоронній контактній групі в Мінську (Україна, Росія, ОБСЄ), а також у нормандському форматі. Останні переговори лідерів "Нормандської четвірки" відбулися 24 липня 2017 року.
10 травня 2018 року в Аахені пройшла зустріч президента України Петра Порошенка з канцлером Німеччини Ангелою Меркель і президентом Франції Еммануелем Макроном. Як заявив Порошенко за підсумками зустрічі, наступні переговори у нормандському форматі можуть відбутися в Парижі.
Після зустрічі в Аахені президент Росії Володимир Путін і канцлер Німеччини Ангела Меркель домовилися активізувати роботу в нормандському форматі.
