Ексрозвідник КДБ Швець: Маніакальна завзятість Росії в дотриманні Мінських угод і нібито згода Байдена на це дає Україні чудовий шанс

22 червня 2021, 20:35

Этот материал также можно прочитать на русском

Ексрозвідник КДБ Швець: Маніакальна завзятість Росії в дотриманні Мінських угод і нібито згода Байдена на це дає Україні чудовий шанс

Швець: "Зелені чоловічки", які окупували Крим, – це і є агресія
Фото: Сергій Крилатов / Gordonua.com

Представники України мають говорити про те, що вимоги Росії, зокрема "формула Штайнмаєра", суперечать міжнародному праву. Про це сказав однокурсник президента Росії Володимира Путіна, колишній розвідник КДБ СРСР Юрій Швець у своєму відеоблозі на YouTube 18 червня.

"Мінські угоди і маніакальна завзятість Росії у тому, щоб їх дотримувалися, і нібито згода [президента США Джо] Байдена на це дають Україні чудовий шанс, яким вона зобов'язана скористатися. Не можна проводити жодних виборів, давати автономій територіям, які виходять за межі твого суверенітету. Як можна проводити вибори на території, окупованій проксі іншої держави, Росії? Українська сторона має поставити питання, що те, на чому наполягає Росія, зокрема "формула Штайнмаєра", суперечить міжнародному праву. Зокрема, резолюції Генеральної Асамблеї (ГА) ООН №3314 "Визначення агресії", – повідомив колишній розвідник КДБ.

Дії Росії у Криму, Донецькій і Луганській областях підпадають під ст. 3 цього документа, уточнив він.

"Використання збройних сил однієї держави, розміщених на території іншої держави за договором, із порушенням цього договору, є агресією. "Зелені чоловічки", які окупували Крим і захопили владу на півострові, – це і є агресія. Використання збройних банд для вторгнення і захоплення території – це агресія. Це якраз те, що зробила Росія в ОРДЛО й далі робить", – зазначив Швець.

Росія вчинила тяжкий міжнародний злочин за кількома пунктами резолюції ГА ООН №3314.

Контекст

Відразу після анексії Криму 2014 року Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази. За даними ООН, за час конфлікту загинуло приблизно 13 тис. осіб.

Переговори про врегулювання конфлікту на Донбасі ведуть у межах ТКГ (Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).

12 лютого 2015 року в Мінську лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Путін, Франсуа Олланд і Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи з урегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію щодо виконання Мінських угод і Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки Мінських угод не виконано.

1 жовтня 2019 року члени тристоронньої контактної групи і представники окремих районів Донецької та Луганської областей дали письмову згоду на затвердження тексту "формули Штайнмаєра", якою передбачають порядок набуття чинності кількох пунктів Мінських угод щодо місцевих виборів в ОРДЛО. У листі, який підписав тодішній голова української делегації у тристоронній контактній групі Леонід Кучма, ідеться, що Україна приймає текст формулювання імплементації "формули Штайнмаєра" в українське законодавство, поширений і погоджений дипломатичними радниками глав держав та урядів України, ФРН, Франції та РФ.

Як заявив президент України Володимир Зеленський, положення "формули Штайнмаєра" полягають у тому, що закон про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей почне діяти за умови проведення в цих районах місцевих виборів відповідно до законодавства України та після публікації звіту ОБСЄ про відповідність виборів стандартам організації.

Закріплення "формули Штайнмаєра" в українському законодавстві зафіксовано в комюніке за підсумками саміту в нормандському форматі, який відбувся в Парижі 9 грудня 2019 року.

У 2019 року низка обласних, районних і міських рад в Україні виступила проти "формули Штайнмаєра". Окрім цього, у Києві, Харкові, Одесі, Херсоні, Миколаєві, Дніпрі, Кривому Розі, Запоріжжі, Львові, Маріуполі, Краматорську та інших містах країни відбулися акції протесту з гаслом: "Ні капітуляції!". 2020-го і на початку цього року представники української влади публічно практично не обговорювали питання введення "формули Штайнмаєра".

В інтерв'ю Financial Times, яке вийшло 26 квітня цього року, Зеленський заявив, що "мінський процес має бути більш гнучкішим і служити цілям нинішнього, а не минулого". На його думку, є два варіанти. Перший – змінити мінський формат, "скорегувати" його. А другий – застосувати "який-небудь інший формат". Український президент також закликав до розширення нормандського формату, заявивши, що в цьому процесі можуть брати участь не тільки США, але й Великобританія і Канада.

У Кремлі назвали заяви Зеленського "тривожним сигналом".

Байден після зустрічі з Путіним 16 червня заявив, що повідомив російського президента "про непохитну підтримку США суверенітету і територіальної цілісності України". "Ми погодилися, що будемо працювати за допомогою дипломатичних методів над Мінськими угодами", – зазначив він.