"Те, що під час послання до Федеральних зборів Путін не згадав Донбас і навіть Україну, сильно підірве очікування його прихильників на окупованій території і, можливо, змусить їх бути більш поступливими на переговорному майданчику. Думаю, це стане зрозуміло вже найближчим часом, якщо буде ще одне засідання підгрупи з безпеки. Але я був переконаний, що Путін не згадає Україну у своєму посланні. Уся енергія пішла на демонстрацію власної військової сили. Коли Захід в особі Сполучених Штатів позначив жорстку позицію щодо можливого застосування цієї військової сили, Путін здувся. Тепер йому залишається тільки зберігати обличчя, тримати марку і потроху відводити озброєння, залишаючи можливість для провокацій на Донбасі. Тому що утримувати таку кількість військ досить дорого", – підкреслив Гармаш.
За його словами, наразі він не бачить можливостей для звільнення окупованих територій на сході України у воєнний спосіб.
"Повністю деескалувати ситуацію він не може до переговорів із тим же [президентом США Джо] Байденом. Йому потрібен цей військовий важіль. Це один із традиційних для російської дипломатії важелів впливу на переговорах. Говорячи про "червоні лінії", Путін відразу ж позначив, що Росія буде вирішувати в кожному конкретному випадку, що для них "червона лінія". Це трошки дивно. Але я думаю, щодо України це стосуватиметься можливого наступу на Донбасі. Вони бояться, що Україна спробує військовим шляхом за прикладом Нагірного Карабаху звільнити окуповану територію. Але поки що, на жаль, я не бачу можливостей для звільнення Донбасу військовим способом, тому що це призведе до великих людських втрат, зокрема, імовірно, і серед мирних жителів", – зазначив Гармаш.
Контекст
Відразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази. За даними ООН, за час конфлікту загинуло приблизно 13 тис. осіб.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України повідомили, що з початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів. З початку 2021 року загинуло більше ніж 30 українських військових, говорив Зеленський 16 квітня.
Наприкінці березня ЗМІ й очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною, а головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною й в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави".
РФ стягнула до кордону з Україною не менше ніж 89 тис. військових, говорив 14 квітня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов. Чисельність російських військ на кордоні з Україною й в окупованому РФ Криму сягнула 150 тис., заявив верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель 19 квітня, пізніше цифру скоригували до 100 тис. Прессекретар Пентагону Джон Кірбі відмовився називати точну цифру, але повідомив, що "це найбільше нарощування сил, яке ми бачили із 2014 року".
Влада РФ на тлі загострення ситуації оголосила про контрольну перевірку військ. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія впродовж трьох тижнів перекинула до "західних кордонів" дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ, усіх їх залучено до навчань, які завершать протягом 14 днів.
22 квітня він повідомив, що наступного дня війська почнуть повертатися в пункти постійної дислокації.
+7 Київ
