Ішингер: Поки Україна воює, небезпека для Європи невелика

Війна в Україні

Загроза східному флангу НАТО з боку країни-агресора Росії може зрости після припинення вогню в Україні. Про це заявив виконувач обов'язків голови Мюнхенської конференції з безпеки (MSC) Вольфганг Ішингер в інтерв'ю Tagesspiegel, опублікованому 7 лютого.

За його словами, "поки Україна захищає Європу, небезпека не настільки велика".

Зараз армія РФ зосереджена на веденні війни в Україні, де втрачає тисячі військових на тиждень, зазначив Ішингер. Він вважає, що, щойно в Україні вдасться досягти припинення вогню, ситуація зміниться.

У цьому разі нелегітимний президент Росії Володимир Путін "зможе продовжити переозброєння в мирний час, а загроза країнам НАТО на східному фланзі зросте", заявив він.

Загроза зросте, зокрема, і для Німеччини, якщо майбутнє припинення вогню в Україні не супроводжуватиме суттєве скорочення військової присутності на заході РФ, вважає Ішингер.

Якщо Європа зробить посилення оборони своїм пріоритетом, то вона може встигнути до 2029 року. Це рік, коли, на думку військових, РФ буде готова до нового нападу, заявив в.о. глави MSC.

Водночас він додав, що війну в Україні потрібно закінчити якнайшвидше. За словами Ішингера, якщо Європа зазнає поразки у протистоянні з Росією, це загрожуватиме і глобальній безпеці США, оскільки російська сфера впливу пошириться на інший бік Атлантики. Тому в інтересах США допомогти Європі успішно стримати РФ і змусити її вивести війська з України.

Проте політик заявив, що вже не сподівається, що уряд США повернеться до активної військової підтримки України в найближчому майбутньому. Він зазначив, що не бачить "жодних ознак цього". Тому на європейцях, за його словами, лежить "ще більший тягар", додав Ішингер.

Контекст

6 жовтня 2025 року Інститут вивчення війни (ISW) повідомляв, що Росія почала "Фазу 0" підготовки до ймовірної війни з НАТО. Кремль активізує інформаційно-психологічні операції, фейкові заяви проти європейських держав і фізичні дії – диверсії, кібератаки, вторгнення дронів і глушіння GPS. Ці кроки спрямовані на посилення страху в Європі, підрив єдності НАТО і стримування підтримки України.
10 жовтня Reuters інформувало, що Естонія, Латвія й Литва готують евакуаційні плани на випадок нападу Росії, прогнозуючи переміщення сотень тисяч людей із прикордонних районів й облаштування тимчасових укриттів у школах, церквах і великих залах.
16 грудня тодішній начальник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Кирило Буданов заявляв, що Росія планує напасти на країни Балтії вже 2027 року.