Зокрема, Путін погрожував, що це нібито зробить американських військових прямими учасниками ударів по цілях на території Росії, а також називав такі постачання "новим етапом ескалації", який нібито не змінить ситуації на полі бою. Аналогічні аргументи він уже висував під час обговорень постачання ATACMS, винищувачів F-16 і танків Abrams, нагадують експерти. Зважаючи на все, Кремль поєднує загрози погіршення двосторонніх зв'язків із применшенням бойової цінності озброєнь, щоб впливати на рішення США.
Головна мета Москви – зберегти зону безпеки у тилу, звідки російські військові можуть забезпечувати фронт. Українські безпілотники вже завдають ударів углиб російських територій, але їхнє корисне навантаження обмежене й вони не придатні для знищення спеціалізованих військових об'єктів. Поява в Києва можливості завдавати ударів крилатими ракетами з великою дальністю й суттєвою бойовою частиною дала б змогу значно пошкодити головні інфраструктурні й виробничі об'єкти – наприклад, завод із виробництва ударних безпілотників Shahed у Єлабузі (Татарстан) або авіабазу "Енгельс-2" у Саратовській області, звідки вилітають стратегічні бомбардувальники.
За оцінками ISW, за дальністю ураження під удари Tomahawk підпадає щонайменше 1945 російських військових об'єктів для варіанта з радіусом приблизно 2,5 тис. км і щонайменше 1655 об'єктів у радіусі 1,6 тис. км. Поціливши по вразливих елементах тилової інфраструктури, Україна могла б серйозно знизити бойові можливості російських військ на передовій.
Паралельно в Києва триває робота над власними крилатими комплексами: повідомляють про серійний запуск виробництва української крилатої ракети FP-5 "Фламінгo" із заявленою дальністю 3 тис. км і бойовою частиною 1150 кг. Однак цей комплекс поки не довів себе в експлуатації, і на нарощування виробництва Україні буде потрібен час, ідеться у звіті ISW.