+5 Київ
За її словами, уряд має діяти швидко, щоб люди завжди мали світло, тепло й воду, навіть попри ворожі обстріли", і тепер захист і відновлення критичних об'єктів буде ефективнішим.
Координаційний центр інженерного захисту об'єднає представників уряду, обласної та місцевої влади, а також операторів інфраструктури, наголосила вона. Центр визначатиме пріоритети щодо фінансування й відновлення об'єктів, координуватиме дії й контролюватиме виконання робіт, а його роботу курируватимуть віцепрем'єр Олексій Кулеба й Агентство відновлення, додала політикиня.
Окрім цього, уряд оновив перелік видатків, які фінансує держава у пріоритетному режимі, тому тепер казначейство зможе швидше виділяти кошти з держбюджету на будівництво, ремонт і захист енергетичних об'єктів, щоб вони працювали навіть під час атак.
"Уряд ухвалив рішення, які дозволять прискорити будівництво інженерного захисту навколо об'єктів енергетики, транспорту й систем життєзабезпечення. Контроль за якістю і безпекою робіт зберігається, але процедурна частина – від погодження до укладення договорів – стане на місяці коротшою. Це дасть змогу оперативно розпочинати будівництво й ремонти, забезпечувати безперебійну роботу енергетичної інфраструктури і швидше відновлювати пошкоджене", – розповіла прем'єр-міністерка.
Свириденко зазначила, що влада спрямувала додаткові кошти з резервного фонду на захист і відновлення критичної інфраструктури у прифронтових областях та "Укрзалізниці". Вона наголосила, що кошти спрямують на укріплення енергетичних, транспортних і життєво важливих систем – від генераторів та акумуляторних станцій до будівництва інженерного захисту. На її думку, це дасть змогу швидше зводити захисні споруди, оперативно відновлювати пошкоджені об'єкти й забезпечувати безперебійну роботу енергетики.
"Мета цих рішень – зробити нас стійкими і покращити процес кризового реагування на наслідки обстрілів, щоб життя в Україні не зупинялося навіть під час війни", – резюмувала політикиня.
