Хвороба часів Першої світової повертається. На фронті фіксують випадки газової гангрени – The Telegraph 

Як повідомило The Telegraph, в Україні фіксують випадки газової гангрени – тяжкої бактеріальної інфекції м’язів, спричиненої бактеріями Clostridium. Інфекція швидко прогресує і без лікування може призвести до смерті. Найчастіше газова гангрена виникає після глибоких вогнепальних або вибухових поранень, особливо коли медична допомога затримується. Наслідки захворювання – сильний біль, набряки, зміна кольору шкіри й утворення газових бульбашок під шкірою.

Лікування хвороби складне: зазвичай потрібне хірургічне видалення зараженої тканини й високі дози антибіотиків. У польових умовах, де лабораторного контролю немає, ефективне лікування часто неможливе, пише ЗМІ.

У статті зазначають, що газова гангрена раніше асоціювалася з умовами траншейної війни Першої світової: брудні, вологі окопи, тяжкі поранення й обмежена медична допомога, зокрема відсутність антибіотиків, створювали ідеальні умови для розмноження бактерій.

Нині хвороба повертається як наслідок умов сучасної війни – удари дронів ускладнюють пересування й евакуацію, змушуючи поранених ховатися в бункерах або підвалах, де медична допомога обмежена. Водночас, як зазначає ЗМІ, кількість таких випадків зростає із "тривожною швидкістю".

Волонтер-медик Алекс із Запорізької області розповів журналістам, що медики зараз мають справу з "рідкісними ускладненнями травм" унаслідок затримки евакуації, яких не фіксували протягом останніх 50 років.

За інформацією ЗМІ, сьогодні у підземних лікарнях медики надають швидку хірургічну допомогу, усуваючи лише найнебезпечніші травми в перші 24–48 годин. Умови там – нестерильні, а доставка обладнання – дуже складна. За словами волонтера Алекса, обмежені ресурси й неможливість швидкої евакуації створюють серйозну загрозу для життя поранених.

За словами лікарки Ліндсі Едвардс, старшої викладачки мікробіології Королівського коледжу Лондона, лікування стає значно складнішим у випадках, коли виявляють штами, стійкі до антибіотиків. У статті зазначають, що війна спричинила зростання антимікробної резистентності серед українців. Невчасність або неповне лікування антибіотиками, невідповідність наданих медичних послуг і часте використання препаратів широкого спектра дії роблять бактерії стійкішими до ліків.

Як заначає ЗМІ, сучасна війна демонструє, що навіть інфекції, які колись вважали "історичними", можуть повернутися, якщо бойові умови й обмежена медична допомога створюють сприятливе середовище для їхнього поширення.