+10 Київ
Україна надіслала Росії проєкт "дорожньої карти" з реалізації Мінських домовленостей, але у Кремлі кажуть, що не отримували його. Про це заявив голова української делегації в тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі, перший президент України Леонід Кравчук в ефірі ток-шоу "Свобода слова Савіка Шустера" на каналі "Україна" 26 березня.
"Ми кажемо про можливість прийняття нової "дорожньої карти", але Росія чомусь заявляє, що вона не бачила проєкту, хоча насправді проєкт такої "дорожньої карти", підготовлений Німеччиною і Францією, до якого долучилася Україна, є, і він надісланий до Кремля. Але чомусь вони цього не бачать. Думаю, не бачать тому, що не хочуть збиратися в нормандському форматі. І загалом вони – маю на увазі Росію та ОРДЛО – хочуть якомога агресивніше діяти сьогодні, зводячи до мінімуму можливі контакти людей, які живуть у не контрольованих Україною регіонах, із людьми, які живуть в Україні. Тобто робиться все, щоб заблокувати наші кроки до миру й діяти відповідно до концепції, що "Україна не є державою", як заявив президент Росії дуже давно, що вона – "випадкова держава й у неї немає майбутнього", – заявив Кравчук.
Кравчук зазначив, що "дорожня карта" – це "не якийсь абсолютно новий документ".
"Там конкретизовані дії, вони прив'язані до конкретних дат і [є] контроль за виконанням дій і Росією, й іншими учасниками цього процесу. Тому що, як ви знаєте, Росія заявляє, що вона не є стороною конфлікту, а є спостерігачем або займає якусь цікаву позицію, хоча, як ви знаєте, міністри МЗС "Великої сімки", які нещодавно зібралися, зробили заяву, що Росія є стороною конфлікту. Це роблять й інші міжнародні організації, але чомусь Росія цього не чує і не бачить. Тому в документі, який називається "дорожньою картою" і поданий на обговорення, політичні радники запропонували конкретизацію цих питань, які мають бути реалізовані в практичних справах", – сказав він.
Він підкреслив, що Україна діяла й діятиме в межах домовленостей, ухвалених у нормандському форматі й на мінському майданчику.
Остаточне погодження "дорожньої карти" з реалізації Мінських домовленостей, яка може з'явитися на основі німецько-французького проєкту "Головні кластери з реалізації Мінських угод" з доопрацюваннями України та РФ має відбуватися на рівні лідерів країн "Нормандської четвірки", казав 24 березня глава Офісу президента України Андрій Єрмак. Водночас він зазначав, що Україна не має заперечень, щоб у процесі її розроблення брала участь ТКГ з урегулювання конфлікту на Донбасі.
Єрмак 9 березня повідомляв, що є конкретний план мирного завершення війни на Донбасі, запропонований Францією й Німеччиною і доопрацьований Україною, він "на столі" і сторони чекають на відповідь Росії. Він додав, що несхвалення цього плану РФ означатиме, що Кремль не хоче припинення війни й відновлення миру на Донбасі.
У міністерстві закордонних справ РФ заявляли, що "вперше чують" про такий план, а заступник глави адміністрації президента Росії Дмитро Козак назвав документ "черговим міфом".
Представник Донецька у ТКГ Сергій Гармаш говорив, що Росія на початковому етапі розроблення цих пропозицій заявила про неможливість "Нормандської четвірки" втручатися у справи України.
Кравчук заявляв, що Росія має затвердити пропозиції щодо мирного плану завершення війни на Донбасі, які їй надсилають. Він був упевнений, що президент РФ Володимир Путін підпише мирний план щодо Донбасу.
У 2014 році Росія окупувала Крим і розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку й російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази.
Переговори з урегулювання конфлікту на Донбасі тривають у тристоронній контактній групі в Мінську (Україна, Росія, ОБСЄ), а також у нормандському форматі – за участю представників України, Франції, Німеччини та Росії.
Востаннє саміт лідерів "Нормандської четвірки" відбувся понад рік тому – 9 грудня 2019 року в Парижі. У його підсумковому комюніке написано, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил і засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" і розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Домовленості виконали частково.
Очікували, що наступний саміт відбудеться в березні – квітні 2020 року, однак цього не сталося.
