"Далі буде підійматися градус напруги, тиск на політичне керівництво України та продовження чергового етапу інформаційно-психологічної операції, направленої на дискредитацію України на політичній арені. [Росіяни] будуть намагатися показати нашу неспроможність та неорганізованість і те, що якраз ми нібито провокуємо і виступаємо за продовження війни на території Донецької та Луганської областей", – сказав Кривонос.
Він підкреслив, що Україні потрібно використати час, який залишився до травня, на підготовку своїх сил до оборони.
"Не треба чекати. Мені як військовому чітко зрозуміло, що треба робити у цій ситуації з урахуванням того, що ми такий етап проходили в 2014 році... Найголовніше – самим собі дати відповідь, чи готові ми. Так, ми готові, але з урахуванням того, що кордон із Росією досить великий, ми повинні чітко зрозуміти, що маємо бути готові до будь-якої ситуації. У нас є приблизно місяць, щоб підготуватися до цього. Тому що, за нашими прогнозами, якщо буде загострення ситуації – це якраз буде на першу половину травня, тому час є. Найголовніше зараз – не очікувати, не схрещувати пальці, а якраз чітко вказати, що робити. У масштабах держави потрібно чітко поділити, хто і що робить, а також побачити, де у нас слабкі місця", – зазначив Кривонос.
Контекст
У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія почала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. У лютому перший президент України, голова української делегації у тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Леонід Кравчук заявив, що "перемир'я вже просто немає".
1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню більше ніж 570 разів. Президент України Володимир Зеленський інформував 6 квітня, що від початку дії липневого перемир'я на Донбасі загинуло 28 українських військовослужбовців, із них 23 – від початку цього року.
Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ та очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною (за оцінками американських чиновників, РФ могла перекинути до кордону приблизно 4 тис. військовослужбовців).
30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкидає спроби просування російських військ углиб території України.
За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, нинішня ескалація з боку РФ на Донбасі є системною і наймасштабнішою протягом останніх років.
Через ескалацію ситуації на Донбасі командування військ США в Європі оголосило максимальну готовність. За даними Білого дому і Держдепартаменту США, чисельність російських військ біля кордону з Україною зараз найбільша із 2014 року.
Співрозмовники Reuters у Кремлі заявляли, що йдеться про демонстрацію сили, а не про підготовку до широкомасштабних дій. Колишній командувач американської армії в Європі Бен Годжес вважає, що стягування військ може бути "позерством Росії" і "перевіркою" адміністрації нового президента США Джо Байдена.
12 квітня у МЗС України повідомили, що надіслали РФ офіційний запит, щоб одержати пояснення стосовно нарощування російської військової присутності біля українсько-російського кордону. У відомстві нагадали, що Росія відмовилася від участі в засіданні ОБСЄ, ініційованому Україною, стосовно цього. Метою засідання було дістати пояснення від Росії щодо нарощування її військової присутності на кордоні з Україною, за його підсумками країни – члени ОБСЄ засудили концентрацію військ РФ.
+7 Київ
