"У них є варіанти дій з будь-якої точки наших кордонів з Росією. Перший варіант. Вони намагатимуться розхитати ситуацію всередині країни, щоб провести дестабілізацію. Їх цікавлять ті міста, які є критично важливими: Одеса, Миколаїв, Маріуполь, Мелітополь, Запоріжжя, Харків. Якраз ті міста, де розташована нормальна та розвинена структура аеродромів, де в разі успіху вони зможуть посадити свої літаки й гелікоптери, які потім розкажуть, що це захоплення українських Збройних сил повстанцями і це не техніка... Другий варіант. Та кількість сил і засобів морського десанту, яка зараз проводить накопичення в районі Новоросійська й Севастополя, надалі в будь-який момент може бути висунута на тих ділянках, які призначені для ведення успішних десантів", – зазначив Кривонос.
За його словами, Росія зможе організувати тільки короткостроковий напад.
"Третій варіант – зі сторони Донбасу. Ескалація конфлікту, відволікання всіх сил і засобів, які в нас є, а потім удар по ділянках, де в нас пусто. Зокрема, такі області: Харківська, Чернігівська, Сумська... Варіантів багато, ми не зможемо однією долонею накрити ту велику країну, яку нам треба захищати. Треба бути готовими до будь-яких дій і не панікувати. Росіянам потрібна коротка перемога, тому що економічно та політично затягувати цей процес вони не зможуть. Їхнє завдання – змусити політичне керівництво України піти на поступки й виправдати ці дії перед світовим суспільством", – підкреслив Кривонос.
Контекст
У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку й російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. У лютому перший президент України, голова української делегації у тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Леонід Кравчук заявив, що "перемир'я вже просто немає".
1 квітня в Офісі президента України повідомили, що з початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів. Президент України Володимир Зеленський розповів 6 квітня, що з початку дії липневого перемир'я на Донбасі загинуло 28 українських військовослужбовців, із них 23 – від початку поточного року.
Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ й очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку в Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною (за оцінками американських чиновників, РФ могла перекинути до кордону приблизно 4 тис. військовослужбовців).
30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною й в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкидала спроби просування російських військ углиб території України.
За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, нинішня ескалація з боку РФ на Донбасі є системною й наймасштабнішою впродовж останніх років.
Через ескалацію ситуації на Донбасі командування військ США в Європі оголосило максимальну готовність. За даними Білого дому й Держдепартаменту США, чисельність російських військ біля кордону з Україною – найбільша із 2014 року.
Співрозмовники Reuters у Кремлі заявляли, що йдеться про демонстрацію сили, а не про підготовку до широкомасштабних дій. Колишній командувач американської армії в Європі Бен Годжес вважає, що стягування військ може бути "позерством Росії" і "перевіркою" адміністрації нового президента США Джо Байдена.
12 квітня у МЗС України повідомили, що надіслали РФ офіційний запит, щоб отримати роз'яснення щодо нарощування російської військової присутності біля українсько-російського кордону. У відомстві нагадали, що Росія відмовилася від участі в засіданні ОБСЄ щодо цього, ініційованому Україною. Метою засідання було отримання роз'яснень від Росії щодо нарощування її військової присутності на кордоні з Україною, за його підсумками країни – члени ОБСЄ засудили концентрацію військ РФ.
-1 Київ
