Політик зазначив, що "ніхто зараз не говорить про сухопутні війська в Україні". За його словами, зараз ідеться лише про гарантії безпеки на випадок перемир'я і лише після цього може бути реалізовано "багато інших речей".
На запитання, чи має він надію на перемир'я вже наступного року, Мерц відповів, що "не втрачає надії, що ми цього досягнемо", але й не має ілюзій.
Канцлер наголосив, що готується до того, що війна країни-агресора Росії проти України ще може затягнутися, хоча Німеччина "намагається завершити її якомога швидше", але "точно не ціною капітуляції України".
Він пояснив, що війну можна було б закінчити вже завтра, якби Україна капітулювала, відмовилася від боротьби й утратила незалежність, проте в такому разі "вже післязавтра наступною була б інша країна, а після післязавтра – ми самі".
Контекст
Уперше після початку повномасштабного вторгнення РФ про ймовірність скерування в Україну миротворців заявив 2024 року президент Франції Еммануель Макрон. Цю ідею підтримав і прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер. Він, за даними ЗМІ, навесні 2025 року заявляв про готовність розгорнути 10 тис. британських військових в Україні. Відповідні плани обговорювали в межах "коаліції охочих", членами якої стали десятки держав.
Після саміту лідерів Європи із президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні 18 серпня американські та європейські посадовці почали розробляти пропозицію, яка передбачатиме гарантії безпеки для України. Було створено робочу групу, до якої увійшли радники лідерів країн із питань нацбезпеки, її очолив держсекретар США Марко Рубіо. Серед сценаріїв, які, за даними медіа, розглядає ця група, – скерування військового контингенту в Україну в межах гарантій.
Міністр оборони Великобританії Джон Гілі повідомив 15 серпня, що британська сторона готова скерувати свої війська в Україну, якщо буде досягнуто перемир'я з РФ. За даними ЗМІ, Великобританія готова скерувати в Україну війська для захисту неба й портів. США не будуть скеровувати свої війська в Україну, сказав Трамп, але "готові допомогти з повітря". За його словами, військові контингенти в Україну готові скерувати, окрім Великобританії, також Франція й Німеччина. Про готовність розмістити в Україні своїх військових також заявили Естонія й Литва.
Президент США вважає, що це "не буде проблемою", але в МЗС країни-агресора заявляють про "неприйняття будь-яких сценаріїв, які передбачають появу в Україні військового контингенту за участю країн НАТО".
30 серпня The Telegraph повідомила, що "коаліція охочих" зменшила кількість військових, яких готова скерувати в Україну після війни.