"Ми тут, щоб жити." 3-й армійський корпус веде інноваційну рекрутингову кампанію 

"Українці не обирали війну, але тільки нам вирішувати, як із нею жити. Відкладати мрії і плани на потім, рахуючи роки, що минають. Або жити тут і зараз: діяти й розвиватися заради найдорожчого", – ідеться в публікації.

Журналісти зазначили, що, на відміну від інших рекламних кампаній служби у війську, ця не апелює до обов'язку, героїзму чи сорому. Вона про людські цінності – родину, дім, друзів, свободу бути собою.

"Ми тут, щоб жити", – продовжує лейтмотив попередніх кампаній корпусу.

"Стати військовослужбовцем "трійки" – це не про закінчення життя, навпаки – про його продовження. Тут несуть службу й залишаються собою: самостійно обирають підрозділ і посаду, набувають унікальних знань і досвіду, просуваються кар'єрними сходами, знаходять друзів на все життя, стають невіддільною частиною великої спільноти. Життя на війні важке й ризиковане, але водночас наповнене і змістовне", – підкреслили автори статті.

Вони зазначили, що 3-й армійський корпус, як і 3-тя штурмова бригада раніше, використовує інноваційні підходи в публічних комунікаціях.

"Реклама – це завжди найвигідніший ракурс. Але вона працює, бо відповідає внутрішньому стану речей. Люди це знають", – заявив командир 3-го армійського корпусу Андрій Білецький.

Розробники кампанії розповіли, що перед її створенням провели нейромаркетингове дослідження.

"Команда використала технологію айтрекінгу – визначення точки, на яку перш за все спрямовується погляд, – і електроенцефалографію для точного вимірювання уваги, когнітивного навантаження й емоційного фону. Це найефективніший спосіб визначити, які образи й меседжі справді захоплюють аудиторію", – ідеться в репортажі LB.ua.

Нейробіолог Сергій Данилов розповів, що результати дослідження засвідчили: стандартні образи війни створюють дистанцію і знижують емоційний відгук. Натомість сцени побратимства, турботи, взаємної підтримки викликали найсильніші емоції та краще запам'ятовувалися. Тож кампанію вирішили зробити живою й людиноцентричною, а її обличчями стали добровольці.

Медикиня Софія взяла участь у кампанії. Вона розповіла, що служить медикинею евакуації, щоб її сестри могли жити й навчатися в Києві й щоб ця війна не торкнулася її майбутніх дітей.

"Оманлива ця думка: що війна, що зараз можна не пожити, усе відкласти й після закінчення війни колись дозволити собі жити… Ніколи не буде кращого моменту, щоб жити, ніж зараз", – сказала Софія.

У матеріалі зібрано історії людей, які долучилися до лав 3-го армійського корпусу й завдяки рекрутинговій кампанії діляться своїм досвідом.

"Головний сержант взводу РБС Сіджик доєднався до "трійки" з моменту її створення, пройшов усі гарячі напрямки. На службі прокачав творчість: почав писати треки, розвивати власний бренд мерчу, багато читати. Каже, можна обрати й опанувати будь-який військовий фах, але головне, що отримаєш – справжню сім'ю. Він тут заради свободи розвитку. У минулому професійний танцюрист і хореограф Акробат захоплювався відеозйомкою, фотографією і продакшном. Пройшов усі щаблі служби: був солдатом, командиром відділення, взводу, головним сержантом роти. Згодом став пресофіцером батальйону й очолив відділ комунікацій 3-ї штурмової", – розповіли журналісти.

Колишня студентка юрфаку Пуля стала операторкою БПЛА й наземних роботизованих комплексів, вказано у статті. Її підрозділ створює й управляє роботами, які підвозять піхоті провізію й боєприпаси, евакуюють поранених.

"3-тя штурмова – це бригада, яка робить речі, які багатьом здаються за межею реальності. Ставлення до людей – як до людей. Тебе поважають, тебе цінують, відчувається людяність, побратимство", – сказала військовослужбовиця.