Москва має платити ціну за війну в Україні, а не європейські платники податків

Війна в Україні

Євросоюз обговорює можливість використання заморожених активів країни-агресора Росії для військової підтримки України. Про це 13 жовтня заявила висока представниця ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки, віцепрезидентка Єврокомісії Кая Каллас. Відео в YouTube опублікувало Міністерство закордонних справ України.

Каллас прибула з візитом до Києва й узяла участь у спільній пресконференції з главою українського МЗС Андрієм Сибігою, у межах якої заявила про підтримку України з боку ЄС і потребу відповідальності для РФ, зокрема фінансової.

"І нам треба узгодити цю пропозицію, щоб була підтримка на лінії фронту для України, бо Москва має платити ціну за цю війну, а не європейські платники податків", – прокоментувала Каллас імовірне передання суверенних російських активів для підтримки Збройних сил України.

Також глава європейської дипломатії зазначила, що РФ має відповісти за всі злочини, вчинені проти України.

"Я можу сьогодні оголосити перші €10 млн на створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів Росії проти України", – наголосила вона.

Каллас пригадала, що у травні у Львові відбулася зустріч міністрів закордонних справ ЄС, під час якої було схвалено створення спецтрибуналу для РФ і подальше підписання відповідної угоди між Україною і Радою ЄС.

"Російські лідери несуть відповідальність за цю війну, і якби не було злочину агресії, не було б і подальших злочинів чи звірств. Не має бути безкарності, має бути високою відповідальність за викрадення дітей і також інші жахливі злочини цієї війни", – наголосила вона, анонсувавши додатково €6 млн на підтримку догляду за дітьми, депортованими Росією, та жертвами сексуального насильства.

Контекст

Приблизно рік союзники України обговорювали ймовірність використання заморожених активів РФ для відновлення країни після війни. Однак, не дійшовши згоди, країни G7 домовилися використовувати відсотки, накопичені від заморожених коштів (орієнтовно $50 млрд щороку), як кредит для України.
10 вересня глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Конкретних сум і деталей щодо механізму так званого репараційного кредиту не розкривали.
17 вересня Bloomberg повідомляло, що Німеччина спочатку була проти конфіскації російських активів, але зараз виступає за максимальне використання заморожених російських активів.
20 вересня Politico писало, що у Великобританії пропонували кредитувати Україну коштом заморожених російських активів. Міністерка фінансів країни Рейчел Рівз наголосила, що кредити відповідатимуть міжнародному праву і не передбачатимуть повної конфіскації російських державних активів.
21 вересня Макрон заявляв, що міжнародне право не дає змоги конфіскувати заморожені активи країни-агресора РФ.
8 жовтня Financial Times написала, що ЄС посилює тиск на Бельгію через небажання країни брати на себе ризики, пов'язані з використанням заморожених російських активів як "репараційної позики" для України.