"На сьогодні на бахмутському напрямку, де діяло абсолютною більшістю злочинне угруповання "Вагнер", їх [представників ПВК] зараз немає. Там є вороже угруповання доволі потужне – до 50 тис., більше 300 танків, приблизно 330 артилерійських систем і 140 реактивних систем залпового вогню", – розповів Череватий.
За його словами, на бахмутському напрямку воюють російські десантники, піхотні підрозділи, територіальні війська, бойовий армійський резерв спеціальний (БАРС) окупантів, а також частини підрозділів невеликих ПВК.
Контекст
На боці країни-агресора Росії у війні проти України, крім регулярної армії, воюють приватні військові компанії. Найвідоміша серед них – ПВК "Вагнер", у лавах якої перебувають найманці й завербовані ув'язнені.
Уранці 25 травня засновник ПВК Євген Пригожин оголосив про виведення підрозділів ПВК із Бахмута Донецької області, інтенсивні бої в якому почалися ще в липні минулого року.
У Міноборони України того самого дня заявляли, що в передмісті Бахмута російські окупанти замінили підрозділи ПВК "Вагнер" регулярними армійськими загонами.
Президент України Володимир Зеленський 6 червня говорив, що в боях за Бахмут 21 тис. вагнерівців знищено і 60 тис. поранено.
У ЗСУ зазначали, що знищення вагнерівців під Бахмутом стало тригером для заколоту Пригожина.
Після невдалого заколоту ПВК "Вагнер" у Росії 23–24 червня влада РФ оголосила, що скерувала Пригожина до Білорусі. Також президент країни-окупанта Росії Володимир Путін виступив із терміновим зверненням, у якому закликав вагнерівців укласти контракт із міноборони РФ або вийти зі збройного формування. Хто захоче, зможе піти в Білорусь, заявив він.
27 червня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Пригожин перебуває в Білорусі. Також він повідомив, що хоче, щоб ПВК "Вагнер" поділилася досвідом зі збройними силами Білорусі. На території Білорусі вагнерівцям "допоможуть із розміщенням", сказав Лукашенко.
+3 Київ
