-3 Київ
Протягом останніх кількох місяців місія ООН опитала 159 військовополонених, серед них 139 чоловіків і 20 жінок, яких утримувала Російська Федерація, та 175 військовополонених (усі чоловіки), яких утримують в Україні.
У звіті наголошують, що Україна надала конфіденційний доступ до військовополонених у місцях інтернування. Оскільки Росія такого доступу не надала, з українськими військовополоненими розмову вели після їхнього звільнення.
Колишніх українських військовополонених, які потрапили до рук РФ, після захоплення били й забирали в них особисті речі, а потім перевозили до місць утримування. Їх часто везли в переповнених вантажівках чи автобусах, іноді їм не давали води чи туалету понад добу. Їм зв'язували руки й заклеювали очі липкою стрічкою, часто так туго, що залишалися рани на зап'ястях й обличчях.
Після прибуття в місця інтернування військовополонені зазнавали так званих процедур приймання, до яких часто входили тривалі побиття, погрози, напад собак, роздягання й розміщення у стресових позах.
Свідки розповіли про загибель щонайменше одного військовополоненого під час "процедури приймання" у виправній колонії під Оленівкою в середині квітня 2022 року. Є інформація ще про вісім таких імовірних випадків смерті там у квітні 2022 року, поки її перевіряють.
Більшість опитаних сказала, що під час полону їх катували і жорстоко з ними поводилися, до того ж не лише, щоб розкрити військову інформацію. За словами опитаних, їх щодня залякували і принижували. Їх били, зокрема кийками й дерев'яними молотками, штовхали ногами й катували електрошокером за допомогою тазерів і військового телефону.
Чоловік, якого катували у виправній колонії під Оленівкою, розповів, як росіяни прикріплювали дроти до його геніталій і носа та били струмом. Це був не допит, тортури застосовували заради розваги.
До інших описаних форм фізичного насильства входили ножові поранення, постріли з електрошокера, погрози імітацією страти, підвішування за руки чи ноги та припікання цигарок. Фіксували різні форми сексуального насильства, як-от витягування жертви-чоловіка за мотузку, пов'язану навколо його геніталій, або примушування до оголення в поєднанні із загрозою зґвалтування.
Члени місії ООН опитали 20 жінок-військовополонених після їхнього звільнення. У колонії під Оленівкою жінки-військовополонені не зазнавали фізичного насильства, але розповіли, як їх психологічно мучили крики військовополонених-чоловіків, яких катували в сусідніх камерах.
Кілька жінок розповіло, що під час допитів в інших місцях їх били, били струмом і погрожували сексуальним насильством. Їх також зазнавали поводження, яке принижує гідність, рівнозначного сексуальному насильству – наприклад, їх змушували бігати голими з однієї кімнати до іншої у присутності охоронців-чоловіків.
Також полонені розповіли про погані загальні умови утримування – переповнені камери, погану гігієну, брак їжі та води. Деякі з них втратили до чверті своєї ваги.
Лише малій частині українських військовослужбовців, опитаних місією, дозволяли зателефонувати чи написати своїм родичам.
Стосовно російських полонених, яких утримує Україна, було кілька випадків тортур і жорстокого поводження, переважно під час захоплення, першого допиту чи переміщення до пересильних таборів і місць інтернування. У деяких випадках російські військовополонені стверджували, що їх били кулаками й ногами по обличчю й тілу після того, як вони здалися, а також під час допитів військовослужбовцями Збройних сил України.
Багато хто повідомляв про погані й найчастіше принизливі умови їхньої евакуації в пересильні табори й місця інтернування. Іноді голих їх запихали у вантажівки або мікроавтобуси зі зв'язаними за спиною руками.
Зафіксували випадки жорстокого поводження з російськими військовополоненими у виправній колонії в Дніпропетровській області й у кількох слідчих ізоляторах, зокрема так звані вітальні побої.
Зазначають, що Україна почала низку кримінальних розслідувань за фактами жорстокого поводження з військовополоненими з боку військовослужбовців.
В ООН нагадали, що заборона тортур та жорстокого поводження є абсолютною, зокрема під час збройного конфлікту. Там закликали забезпечити доступ незалежних спостерігачів до затриманих – насамперед Росію.
