Війна в Україні

"Прилетіло туди, куди боляче агресорам". Головний редактор BlackSeaNews прокоментував атаку на бурові вежі в Чорному морі

22 червня 2022, 17.16 Этот материал также можно прочитать на русском

За словами експертів, на кожній із захоплених окупантами веж ще з 2014 року стоять потужні радіоелектронні комплекси та гарнізони спецпризначенців. Фото: krymr.com (архів)

Україна завдала удару ракетами не менше ніж по трьох об'єктах у Чорному морі, заявив головний редактор BlackSeaNews Андрій Клименко. Про це він сказав в інтерв'ю "Радіо НВ" 21 червня.

20 червня окупаційна влада Криму заявила, що ЗСУ вдарили по бурових платформах "Чорноморнафтогазу" в Чорному морі, які Росія захопила під час анексії Криму 2014 року. В Україні цієї інформації офіційно не підтверджували. У Криму заявили також, що з платформ було евакуйовано 94 особи, трьох поранено, семеро зникли безвісти.

"На цей час ми знаємо, що не менше ніж три об'єкти на нашому шельфі Чорного моря зазнали удару ракетами з українського узбережжя. Я не виключаю, що їх більше... Крім того, були й повідомлення про ракетну атаку з нашого берега на острів Зміїний, по об'єктах і техніці. Значить, прилетіло туди, куди боляче агресорам", – сказав Клименко.

За його словами, усього таких об'єктів на українському Чорноморському шельфі приблизно 15: від Одеського родовища до мису Тарханкут в окупованому Криму. Серед них спеціалізовані морські судна, які можуть бурити на великій глибині, та чотири самопідйомні бурові установки.

"На кожній із них ще з 2014 року знаходяться потужні радіоелектронні комплекси, це комплекси контролю підводної, надводної та повітряної обстановки. Плюс на них знаходяться невеликі команди спецназу або морської піхоти, приблизно відділення, 10 військовослужбовців на кожній. І головне їхнє завдання – тотальний контроль усього простору між територією Одеської області та узбережжям окупованого Криму. Звичайно, це всі ці роки муляло нашим Військово-морським силам і треба було якось цього позбуватися", – пояснив Клименко.

Він зазначив, що російські гарнізони на вежах озброєні "переносними зенітно-ракетними комплексами в тому числі... і не тільки ними".

За словами Клименка, атака на ці платформи була важливою, зокрема, тим, що продемонструвала окупантам: Україна має досить протикорабельних ракет, щоб завдавати ударів не по одному крейсеру "Москва", а по кількох об'єктах відразу. Це має змусити РФ тримати ближче до берегів Криму військові кораблі, із яких вони обстрілюють усю територію України.

Контекст

Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. "Приєднання" півострова до РФ не визнають Україна та більшість інших країн.
Після анексії у Криму залишилися бурові установки "Чорноморнафтогазу", дочірньої компанії "Нафтогазу", Росія їх експропріювала. Серед них самопідйомні бурові установки "Петро Годованець" та "Незалежність", які придбали 2011 року по $400 млн за кожну (так звані вишки Бойка), і старіші "Таврида" та "Сиваш".
"Нафтогаз", втративши доступ до видобування нафти та газу на території Криму, подав позов проти Росії. У лютому 2020 року стало відомо, що українська компанія вимагає від РФ компенсації збитків за втрачені активи на півострові на суму $8 млрд. Із 2014-го до 2019-го РФ видобула на родовищах, що належать Україні, 10,4 млрд м³ газу.
За словами військових експертів, із 2018 року охорону веж, укріплених російськими спецпризначенцями, передали Чорноморському флоту Росії із цілодобовою ротацією бойових кораблів, повідомило "Крим.Реалії". На них також було встановлено РЛС, які дають можливість контролювати надводний та повітряний простір між Кримом та Одеською областю, і гідроакустичні системи, які дають змогу "бачити" підводний простір, говорив президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.
Президент Володимир Зеленський у зверненні 19 червня заявив, що Україна відповідатиме на російські обстріли української паливної інфраструктури.