Як приклад аналітики наводять нещодавні заяви спікера Ради Федерації РФ, який назвав запрошення президента України Володимира Зеленського "спектаклем" і "комедіантством", заявивши, що зустрічей на високому рівні не організовують у "такій складній ситуації", і звинуватив главу Української держави у спробах звинуватити Росію в незацікавленості в переговорах. Заступник голови комітету Державної думи Росії з міжнародних справ Олексій Чепа, за повідомленням російських пропагандистських ЗМІ, також висловив сумнів у тому, що Путін поїде до Стамбула для зустрічі із Зеленським. На момент публікації звіту кремлівські чиновники офіційно не відповіли на запрошення президента України, хоча заяви російських чиновників нижчого рівня свідчать про те, що Путін, імовірно, не поїде до Стамбула й не зустрінеться із Зеленським, зазначає ISW.
В інституті наголошують, що Путін докладав значних риторичних зусиль, щоб підготувати російську громадськість до довгострокових воєнних зусиль, а не до короткострокової мирної угоди. Зокрема, просуваючи хибний наратив, що Зеленський та український уряд є нелегітимними. Цим наративом РФ часто виправдовує свою відмову брати участь у переговорах з Україною й використовує його для досягнення стратегічної воєнної мети Росії – створення проросійського маріонеткового уряду в Києві.
Кремлю потрібно буде скоригувати або повністю відмовитися від цього наративу, щоб риторично підготувати російську громадськість до прямих переговорів із Зеленським перед такими зустрічами, вважають аналітики. Вони звернули увагу, що у своєму запрошенні на переговори у Стамбулі 15 травня Путін посилався на "київську владу", а не на Зеленського чи український уряд. ISW пише, що поки не спостерігає жодних ознак зміни Кремлем цієї риторики або відмови від неї. Автори публікації припускають, що Путін може вирішити поки залишити цей наратив у "неактивному стані" й посилити його після підписання мирної угоди з Україною, щоб РФ могла відновити війну, коли захоче. Будь-яка довгострокова мирна угода між Росією та Україною має містити чітке визнання Росією легітимності президента, уряду й Конституції України, підкреслюють в ISW.