Наголошують, що проблему врегулювання конфлікту на Донбасі було "ґрунтовно розглянуто" на прохання федерального канцлера Німеччини.
"Путін у деталях інформував про стан справ на цьому напрямі, зазначивши, зокрема, що Київ, як і раніше, уперто ухиляється від виконання своїх зобов'язань за Мінськими домовленостями 2015 року, що, власне, заважає і можливому проведенню нового саміту в нормандському форматі", – ідеться у повідомленні.
Як зазначають на сайті уряду ФРН, Шольц і Путін говорили про посилення російської військової присутності біля України. Канцлер Німеччини "висловив стурбованість ситуацією і заявив про необхідність термінової деескалації", ідеться у повідомленні представника федерального уряду Штеффена Гебестрайта.
"Під час телефонної розмови також обговорювали статус виконання Мінських угод про мирне врегулювання конфлікту на сході України. Канцлер наголосив на необхідності просування переговорів у нормандському форматі", – сказав Гебестрайт.
Путін у вівторок також провів телефонну розмову із президентом Франції Еммануелем Макроном. Російський президент повторив, що "від конкретних кроків київської влади щодо реалізації мінського Комплексу заходів залежить і можливість проведення нового саміту в нормандському форматі".
Водночас про які саме "конкретні кроки" української влади йдеться, на сайті Кремля не уточнюють.
15 грудня у Брюсселі з Макроном та Шольцом провів розмову президент України Володимир Зеленський. Троє лідерів держав закликали РФ відновити конструктивну роботу в нормандському форматі.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба говорив 16 грудня, що Україна готова виконати Мінські угоди, але РФ має почати з домовленостей Паризького саміту щодо безпеки.
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, надані Україною.
Переговори щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (ТКГ, Україна – ОБСЄ – Росія) та "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія). Мінськ став місцем зустрічей ТКГ 2014 року. Наразі через пандемію коронавірусу засідання ТКГ проводять у форматі відеозв'язку.
12 лютого 2015 року в Мінську лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію щодо виконання Мінських угод та Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки що Мінських угод не виконано.
У Парижі 9 грудня 2019 року відбувся останній саміт лідерів "Нормандської четвірки". У його підсумковому комюніке зазначено, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил та засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" і розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.
Домовленості було виконано частково. Очікували, що наступний саміт відбудеться 2020 року, проте цього не сталося. Від участі у переговорах у нормандському форматі відмовляється Росія, кажуть у МЗС України.
Лідери США, ФРН, Франції, Італії та Великобританії 6 грудня 2021 року зазначили, що РФ треба відновити переговори з Україною у межах нормандського формату.
За словами Кулеби, Україна, Німеччина та Франція спільними зусиллями повертають РФ за стіл переговорів у нормандському форматі.
Зеленський 15 грудня заявив, що зустріч лідерів "Нормандської четвірки" не має бути "самітом заради саміту".
0 Київ
