Втрати російських окупантів
1 178 610

ОСОБОВИЙ СКЛАД

11 396

ТАНКИ

431

ЛІТАКИ

347

ГЕЛІКОПТЕРИ

РФ придумала укриття для своїх НПЗ. Чи зможуть тепер із ними впоратися українські БПЛА?

РФ придумала укриття для своїх НПЗ. Чи зможуть тепер із ними впоратися українські БПЛА? Росіяни шукають способи захистити свої НПЗ
Фото: pronpz.ru

У РФ намагаються в різні способи захиститися від ударів далекобійних дронів, і один із варіантів – це встановлення захисних споруд. Видання Defence Express 12 жовтня дослідило, чи допоможуть вони росіянам уберегти свої нафтопереробні об'єкти.

У країні-агресорі РФ затягують сітками свої НПЗ, щоб захистити їх від ударів українських далекобійних дронів. Такий захист не є повністю ефективним і надійним, але подекуди ускладнює завдання уразити ціль, що означає збільшені витрати українських дронів для ураження об'єктів, пише видання. Однак сили оборони України продовжують успішну кампанію з ураження російських НПЗ фактично щоденними ударами.

Нещодавно російська компанія під назвою Amast Power Lines розкрила деталі про їхню "антидронову універсальну опорну конструкцію" КОЗ-У-Ш, яка якраз призначена для захисту різних об'єктів від ударів далекобійних дронів.

Ця конструкція – це сітка з вертикально розташованих тросів, на які вкладають габіонну сітку. Зазначено, що вона може бути різних розмірів і призначена для захисту резервуарів об'ємом від 400 тис. до 50 тис. м³.

У компанії повідомили, що вже зробили майже 150 таких конструкцій, і нібито є випадки, коли захисна сітка врятувала від ураження дронами.

Заявлено, що конструкція призначена для захисту від безпілотників, маса яких не перевищує 200 кг. Водночас злітна маса українського дрона Ан-196 "Лютий" становить приблизно 250–300 кг (бойова частина до 75 кг), тобто він цілком здатний "прорвати" таку конструкцію, ідеться в публікації. Маса найпоширенішого дрона типу FP-1 невідома, але він може нести БЧ до 120 кг.

Моніторинговий канал "КіберБорошно" в серпні постив супутникові знімки після чергової атаки. У повідомленні йдеться, що росіяни натягнули на цистерни сітки, але це не допомогло.

Контекст

Від початку 2024 року Україна посилила атаки на нафтогазові об'єкти на території країни-агресора Росії. Агентство Reuters 25 серпня 2025 року писало, що українські удари порушили 17% нафтопереробних потужностей РФ. Після того були нові удари.

Президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна не має іншого вибору, окрім як завдавати ударів у відповідь на повітряні атаки РФ на українські об'єкти енергетики.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати