Резніков запропонував не пускати в нардепи та судді без військової підготовки

Війна в Україні

Наявність військової підготовки має стати однією з обов'язкових вимог для роботи на державній службі, а також для балотування на виборні посади в органах місцевого самоврядування, до Верховної Ради та судів. Про це міністр оборони України Олексій Резніков написав 25 серпня у колонці для видання "Українська правда".

На переконання Резнікова, всі сфери життя в Україні потрібно проаналізувати з погляду необхідності бути готовими до оборони.

"Можна застосувати до цих процесів термін "розумна мілітаризація". Адже "мілітаризація" в Ізраїлі, Швеції, Швейцарії з одного боку і Росії і Північній Кореї з іншого мають принципові відмінності. Важливо не втратити суть", – пише він.

Міністр оборони нагадав, що у Стратегії військової безпеки України як базовий постулат заклали принцип всеосяжної оборони, який прямо передбачає використання для відбиття ворожої агресії всього потенціалу держави та суспільства.

"Це було записано в документах, але, якщо бути відвертим, багатьма сприймалося як певна абстракція. Після 24 лютого 2022 року значно більше людей усвідомило, що все змінилося. Кожному доведеться принести в жертву заради України частину комфорту, частину звичного життя. Так, як було раніше, вже не буде", – заявив Резніков, висловивши думку, що тотальна оборона країни буде справою не лише професійних військових, а й усіх громадян.

Водночас завданням держави він бачить розгортання системи норм і механізмів, які забезпечать підготовку громадян та їхню участь у всеосяжній обороні.

"На порядку денному унормування обігу зброї, формування стрілецької культури. Укриття у спорудах тепер дійсно стають необхідністю. Відбудуться зміни у медичній інфраструктурі, освіті (як за змістом, так і формою)", – переконаний очільник Міноборони.

Як приклад він наводить досвід, що з'явився у держави, пов'язаний з участю в бойових діях підрозділів Сил територіальної оборони, з якого вже зробили висновки.

Контекст

Президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію вранці 24 лютого після початку вторгнення російських військ в Україну. Того самого дня президент оголосив в Україні загальну мобілізацію.
Рада продовжувала воєнний стан вже чотири рази: у березні та квітні на місяць, у травні та серпні – на три. 22 травня парламент продовжив воєнний стан до 23 серпня, 15 серпня – до 21 листопада.
Воєнний стан передбачає заборону на виїзд за кордон чоловіків призовного віку (18–60 років), окрім особливих умов.
Петиції до Володимира Зеленського із пропозиціями дати чоловікам змогу виїзду за кордон у період дії воєнного стану кілька разів набирали необхідну для розгляду кількість голосів. Глава держави ці пропозиції послідовно відкидав.