Росія не відповіла протягом 48 годин. Київ скликає зустріч із РФ і країнами – учасницями Віденського документа – МЗС

Навесні 2021 року Росія почала нарощувати чисельність військ поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму, пояснюючи це військовими навчаннями. Після кількох тижнів напруженості РФ частково відвела частини до місць постійної дислокації.

Наприкінці жовтня американські ЗМІ повідомили, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною. Пізніше про загрозу нового вторгнення РФ неодноразово заявляли і лідери західних країн.

Зокрема, у Білому домі заявили 18 січня 2022 року, що Росія може будь-якої миті почати вторгнення в Україну. 11 лютого, за даними The Guardian, Байден під час відеоконференції з лідерами кількох держав заявив, що РФ може напасти на Україну найближчими днями.

Водночас українська влада вважає, що західні країни перебільшують небезпеку.

24 січня після засідання РНБО, на якому розглядали, зокрема, питання нацбезпеки, президент України Володимир Зеленський сказав, що "все спокійно, причин для паніки немає". Секретар РНБО Олексій Данілов того самого дня заявив, що повномасштабне вторгнення Росії зараз неможливе.

Міністр оборони України Олексій Резніков наприкінці січня заявив, що попри значне скупчення російських військ не створено жодного ударного угруповання, необхідного для того, щоб перейти до наступу. 8 лютого він повідомив, що вздовж усього кордону з Україною з боку РФ, Білорусі та тимчасово окупованих територій перебуває 140 тис. військових, включно з повітряною та морською компонентами.

11 лютого низка країн, зокрема й США, закликала своїх громадян терміново покинути Україну через імовірну ескалацію.

Зеленський заявив 12 лютого, що влада розуміє ризики, але вважає, що в інформаційному просторі зараз надто багато інформації щодо ймовірного вторгнення РФ до України, яка провокує паніку.