"Ми закликаємо Росію до деескалації ситуації на кордоні України й у незаконно анексованому Криму", – ідеться в заяві.
Міністри підтвердили підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включно з територіальними водами. Вони закликали Росію дотримуватися зобов'язань, які вона взяла на себе в межах ОБСЄ, і "жалкують", що РФ не взяла участі в засіданні постійної ради ОБСЄ.
"Украй важливо, щоб Москва тепер повністю вивела свої сили і зробила необхідні кроки для зниження напруженості. Ми висловлюємо нашу глибоку занепокоєність діями Росії щодо блокування доступу до ділянок Чорного моря, зокрема поблизу незаконно анексованого Криму і Керченської протоки, що перешкоджає доступу до портів України в Азовському морі. Ми вітаємо стриману позицію України і дипломатичний підхід у цьому контексті", – ідеться в заяві.
Міністри зазначили, що підтримують зусилля Франції та Німеччини в межах нормандського процесу для забезпечення повного виконання Мінських угод як дипломатичного шляху політичного врегулювання конфлікту й установлення сталого миру.
"Ми вітаємо роль ОБСЄ у тристоронній контактній групі й у зв'язку із цим закликаємо Росію та підтримувані нею збройні формування знову заявити про припинення вогню", – повідомили вони.
Також глави МЗС підкреслили цілковиту прихильність до санкцій проти Росії і зазначили, що вони будуть діяти, поки Росія не виконає своїх зобов'язань щодо Мінських угод і не поверне Україні Криму.
"Ми беззастережно засуджуємо тимчасову окупацію Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Ми принципово вітаємо ініціативу України зі створення міжнародної Кримської платформи. Ми засуджуємо порушення прав людини на півострові, особливо кримських татар", – зазначено в документі.
Контекст
Перша протягом двох років очна зустріч глав МЗС країн G7 відбувається із 3-го до 5 травня у столиці Сполученого Королівства Лондоні. Окрім керівників зовнішньополітичних відомств Великобританії, Німеччини, Італії, Канади, США, Франції та Японії, на саміт запрошено верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля, представників Австралії, Індії, Південної Кореї і ПАР, а також генерального секретаря Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) Ліма Джока Хоя.
Відразу після анексії Криму 2014 року Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази. За даними ООН, за час конфлікту загинуло приблизно 13 тис. осіб.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню більше ніж 570 разів. Цього року загинуло понад 30 українських військових.
РФ із кінця березня нарощувала війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму. Українська розвідка говорила, що Росія хотіла розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
Начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов говорив 14 квітня, що РФ стягнула до кордону з Україною не менше ніж 89 тис. військових. Верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель заявляв 19 квітня, що біля українських кордонів сконцентровано майже 100 тис. російських військових. Прессекретар Пентагону Джон Кірбі, не називаючи точної чисельності російських сил, зазначав, що "це найбільше нарощування сил, яке ми бачили із 2014 року".
Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія протягом трьох тижнів перекинула до "західних кордонів" дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ, усіх їх залучено до навчань, які завершаться протягом 14 днів. 22 квітня він заявив, що поставлених цілей досягнуто і що із 23 квітня війська починають повертатися в пункти постійної дислокації. Водночас він повідомив, що техніка й озброєння 41-ї загальновійськової армії, які буде залучено до навчань у вересні, залишаться на полігоні Погоново у Воронезькій області.
Росія частково відвела військових з окупованого Криму, але на східному кордоні України, у Воронезькій області, вони залишилися, говорив голова Державної прикордонної служби України Сергій Дейнеко 28 квітня.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Росія однаково має пояснити Україні та світовій спільноті, навіщо стягувала війська до кордону.
0 Київ
