Росія прагне дискредитувати Україну як отримувача зброї й зірвати мобілізацію

Війна в Україні

Дві теми, які стали основними для інформаційних операцій російських окупантів, – постачання озброєння в Україну й мобілізація. Про це заступниця міністра оборони Ганна Маляр заявила 6 березня в Telegram.

"Росія зосередила свою інформаційну зброю проти України на двох цілях: дискредитація України як отримувача зброї, а також зрив мобілізації та процесу укладення контрактів на службу", – написала вона.

За словами заступниці міністра, акценти інформаційних атак РФ зумовлені тим, що "зброя і люди, які її застосовують, – це те, чого ворог найбільше боїться".

Маляр зазначила, що дискредитація України як отримувача зброї орієнтована на західного споживача інформації, а укладання контрактів на службу – на українську.

"Для того щоб не ставати жертвою цих навіювань, потрібно критично оцінювати будь-яку інформацію з неофіційних джерел, перевіряти достовірність і задавати собі питання: "Яка мета поширення такої інформації?" – наголосила вона.

1 березня Маляр визнавала, що "певні проблеми" з організацією мобілізації є, але РФ водночас дискредитує мобілізацію, оскільки це запорука перемоги України у війні. Того самого дня вона повідомила, що керівництво Міноборони України й Генштабу Збройних сил провело нараду з керівниками обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП), на якій домовилися оптимізувати їхню роботу.

Контекст

Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну вранці 24 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію. Востаннє Рада продовжила воєнний стан 7 лютого – до 20 травня 2023 року.
Мобілізації в Україні весь цей час не припиняли. Начальник управління персоналу штабу командування Сухопутних військ Збройних сил України Роман Горбач розповів наприкінці січня Zaxid.net, що армії потрібні кадри і для поповнення втрат, і для навчання на нових зразках озброєння, яке надходить від західних союзників. За його словами, передусім мобілізовують особовий склад "за певними загальновійськовими спеціальностями", а тих, хто раніше не проходив служби, спочатку відправляють до навчальних центрів.
Начальник Київського міського центру комплектування та соціальної підтримки Юрій Максимов заявив, що в Україні є потреба в доукомплектуванні військових підрозділів, тому до вручення повістки треба бути готовим кожному військовозобов'язаному.
Воєнний стан передбачає, зокрема, заборону на виїзд за кордон чоловіків віком 18–60 років, які підпадають під призов на військову службу під час мобілізації, окрім особливо обумовлених винятків. 16 серпня 2022 року президент у відповідь на петицію із закликом зняти заборону на виїзд чоловіків заявив, що це відбудеться лише після закінчення дії воєнного стану.
Відповідно до ст. 336 Кримінального кодексу України, ухиляння від призову на військову службу під час мобілізації карають позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.