Кулеба зазначив, що недостатньо враховувати лише ситуацію на кордоні України та Росії, щоб оцінити побоювання щодо вторгнення Росії.
"Ми бачимо потужну російську військову присутність уздовж українського кордону. Ми поки не бачимо, щоб вони формували ударні групи, але є велика кількість російських солдатів на кордоні, на окупованих територіях Донбасу та Криму, і багато військової техніки, яка не призначена для оборони. Наприклад, серед техніки ми бачимо ракетні комплекси та обладнання для блокування радіозв'язку. Другий елемент – підхід, який Росія демонструє у дипломатичній сфері, в рамках нормандського формату і тристоронньої контактної групи. ТКГ заблокована, нормандський формат наразі нормально не функціонує, оскільки Росія відмовляється проводити його саміт чи міністерську зустріч", – сказав міністр.
Глава МЗС продовжив, що одним із чинників також є ставлення РФ до спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні.
"Спостерігачі не мають вільного доступу до всієї не підконтрольної Києву території, їхній роботі створюються перешкоди, про це свідчать звіти ОБСЄ. Росія не поважає ОБСЄ і не хоче, щоб місія могла працювати на всій території Донбасу", – пояснив він.
Кулеба додав, що Білорусь "стає джерелом нестабільності та загрози сусідам". Для України, за його словами, це означає значне розтягування ресурсів для захисту кордону з Білоруссю, відволікає сили та увагу країни.
"Наступним елементом є газова криза, тиск Росії на енергоринок і зусилля щодо завершення сертифікації газопроводу "Північний потік – 2". Усі ці компоненти потрібно розглядати комплексно. Коли все зібрати разом, ситуація виглядає дуже похмуро. Безумовно, Росія розглядає вторгнення у якості однієї з альтернатив. Немає свідчень, що рішення про її реалізацію вже ухвалене в Москві, але такий варіант перебуває у них на столі. Сьогодні Україна та її партнери працюють над тим, щоб знеохотити Росію від вибору на користь вторгнення. Цього не досягти поступками, а лише потужною політикою стримування", – резюмував глава МЗС.
Контекст
30 жовтня 2021 року американська газета The Washington Post написала, що Росія відновила нарощування чисельності своїх військ біля кордону з Україною і це викликає занепокоєння високопосадовців у США та Євросоюзі. 1 листопада видання Politico опублікувало супутникові фото, зазначивши, що на них видно військову техніку, яку РФ нібито стягнула до кордонів України. У Кремлі не стали коментувати публікацію Politico.
У Головному управлінні розвідки (ГУР) Міноборони України повідомили 2 листопада, що жодних змін на кордоні з РФ не відбулося.
6 листопада канал CNN повідомив, посилаючись на свої джерела, що директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс приїжджав до Москви через нарощування російських військ біля кордону України. 8 листопада Bloomberg із посиланням на дані військово-розвідувальної компанії Janes написало, що Росія перекидає танки до українського кордону.
10 листопада США попередили владу Росії про потенційні негативні наслідки будь-якого зростання загрози безпеці України через "незвичну військову активність" РФ поблизу українського кордону. У Пентагоні закликали Росію пояснити концентрацію військ біля України.
18 листопада начальник ГУР Кирило Буданов говорив, що Росія веде масштабну спецоперацію проти України щодо дестабілізації ситуації як усередині країни, так і за її межами. Накопичення військ РФ біля кордону України "буде продовжуватися і вийде на пік приблизно в кінці січня", підкреслив він.
21 листопада Буданов повідомив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, поблизу кордону між країнами зосереджено майже 92 тис. російських військовослужбовців.
23 листопада прессекретар президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватив Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
The New York Times написала 25 листопада, що адміністрація президента США Джо Байдена зосереджена на дипломатичних каналах, щоб стримати та відмовити Путіна від вторгнення РФ до України. Це в підсумку може передбачати другу особисту зустріч між Байденом і Путіним.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, коментуючи накопичення військ РФ біля кордону України, заявив, що Росія і раніше застосовувала насильство проти сусідів, тому в НАТО не можуть вважати, що це просто блеф.
+14 Київ
