-3 Київ
"Безумовно, [я це] розумів. І був упевнений. Першу доповідну записку, яку я надіслав міністру оборони [Костянтинові] Морозову та [секретарю РНБО Євгенові] Марчуку, датовано травнем 1992 року. І там ідеться, що війна за Донбас буде рано чи пізно через різні обставини. Там я наводив доказ. І в подальшому... Ось ми з вами згадували, коли підписала СБУ угоду з Росією. До 1997-го року, поки ваш покірний слуга керував розвідкою, такої угоди з ГРУ не було. Тому що я знав, яку загрозу, подвійну мораль, лицемірство..." – сказав Скіпальський.
За його словами, росіяни хотіли укласти схожу угоду з українською стороною.
"Безумовно. Постійно хотіли це зробити. Вони не могли мені дати відповідь, бо все інше від лукавого. Росіяни – це схрещення православної і буддійської віри: злукавити для них – це честь. От. Я їм поставив просте запитання: у який спосіб ви вимикатимете розвідувальні супутники, які пролітають над територією України, щоб не проводити розвідку? І вони не могли відповісти", – зазначив Скіпальський.
Він наголосив, що тоді в Україні ще не було центральних структур військової розвідки.
"Були невеликі підрозділи. Їх можна називати: розвідвідділи округів військових. Вони виконували допоміжну роботу, скажімо так. Центр ГРУ був у Москві. І коли мені доручив президент [Леонід] Кравчук і Морозов тут, у мене не було інструкцій і прецеденту, я не одержував тієї енергії, а робив, використовуючи правило давньоєгипетських фараонів: не будуй піраміди на уламках іншої піраміди. І я зробив це на основі державного курсу. І тому було закладено фундамент і п'ятирічну діяльність служіння лише українським інтересам... Із кожним офіцером, генералом відбулася індивідуальна розмова. Усі знали, що вимоги керівництва ГУР – це патріотизм, служіння Україні", – резюмував Скіпальський.
