Як повідомило 9 грудня Associated Press із посиланням на неназваних представників американської адміністрації, США можуть чинити тиск на Україну, щоб домогтися часткової автономії тимчасово окупованих РФ територій Донбасу.
Як зазначив колишній посол США у Києві Стівен Пайфер, може йтися про надання проросійським бойовикам контролю над поліцією, сферами охорони здоров'я та освіти. Водночас він заявив, що не бачить, щоб Вашингтон підштовхував Київ до кроків, "які поставили б під загрозу суверенітет України або здатність національного уряду ухвалювати рішення".
"Ніхто не може натиснути на Україну. Тим паче американська сторона, яка постійно підкреслює і підтримує суверенність нашої держави. І ця підтримка зростає, – відреагував Арестович. – Україна самостійно ухвалювала та ухвалює рішення щодо політичного врегулювання ситуації стосовно Донбасу. Максимум – у США можуть рекомендувати, висловлювати думку, але не тиснути".
За словами Арестовича, проблема Мінських угод щодо врегулювання конфлікту на Донбасі полягає в можливості їх різнобічного трактування сторонами з огляду на інтереси.
"Їх дуже невизначено виписано. Для цього і створено ТКГ, щоб розв'язувати ці питання… Я так розумію, [президент США Джо] Байден із [главою Кремля Володимиром] Путіним про щось домовився. І, можливо, там будуть часткові послаблення для російської сторони. Для того, щоб вона погодилася на мирову. Але, найімовірніше, вони стосуватимуться гуманітарних питань, а не тих, які могли б у перспективі зруйнувати українську державність", – резюмував спікер української делегації у ТКГ щодо Донбасу.
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку й російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази.
Переговори щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) та "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія). Мінськ став місцем зустрічей ТКГ 2014 року. Наразі через пандемію коронавірусу засідання ТКГ проводять у форматі відеозв'язку.
12 лютого 2015 року в Мінську лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію стосовно виконання Мінських угод та Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки що Мінських угод не виконано.
У Парижі 9 грудня 2019 року відбувся останній саміт лідерів "Нормандської четвірки". У його підсумковому комюніке зазначено, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил та засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" і розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Домовленості було виконано частково.
Під час візиту до Москви 11–13 жовтня 2021 року заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд зустрілася із заступником глави адміністрації президента РФ Дмитром Козаком. Він описав діалог із Нуланд як "ґрунтовний і конструктивний", зокрема, сторони домовилися продовжити взаємні консультації щодо врегулювання збройного конфлікту на Донбасі. За словами Козака, під час переговорів США підтвердили позицію про те, що без погодження майбутніх параметрів автономії чи особливого статусу Донбасу у складі України суттєвий прогрес у врегулюванні конфлікту навряд чи можливий.
У МЗС України спростували інформацію про переговори Нуланд у Москві про особливий статус ОРДЛО.
+1 Київ
