-1 Київ
Північнокореєць розповів, що в кожному батальйоні, який нараховував приблизно 500 бійців, перебували один або два співробітники служби безпеки міністерства державної безпеки КНДР.
За його словами, напередодні бою один із представників служби повідомив йому, що оператори безпілотників в українській армії нібито є південнокорейськими військовими.
Полонений підтвердив, що під час бою всі військовослужбовці вірили в участь південнокорейців у війні Росії проти України. Він визнав, що це впливало на бойовий дух і змушувало їх діяти ще рішучіше.
Як заявив полонений, котрий виконував роль снайпера-розвідника, кинути навчання вважали ганебним, "тому ми тренувалися так, ніби від цього залежало наше життя".
Рі зізнався, що перед скеруванням до Росії йому повідомили, що він їде туди на навчання як студент, і він навіть не підозрював, що буде брати участь у бойових діях.
Північнокореєць розповів, що контакти між солдатами КНДР і російськими військовими були обмеженими, вони спілкувалися через мобільні застосунки-перекладачі, а взаємодія відбувалася переважно на рівні командування.
На запитання, чи багато вони чули про Південну Корею, військовий із КНДР відповів, що "небагато".
